Що нового

в освітній сфері

3 березня

У Кабміні схвалили рішення щодо оновлення переліку пріоритетів інноваційної діяльності

Оновлення розвитку інноваційної діяльності

Чи правильно оформлюєте додатки до наказів

1 березня під час засідання Кабінету Міністрів України було схвалено рішення щодо внесення змін до постанови від 28 грудня 2016 року № 1056. Це рішення передбачає актуалізацію переліку середньострокових пріоритетних напрямків інноваційної діяльності на загальнодержавному рівні, відповідно до Закону від 21 грудня 2023 року № 3534-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності».

Враховуючи доповнення переліку стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, визначених Законом, напрямом «Технологічне оновлення та розвиток сфер національної безпеки і оборони». Цей тематичний блок включатиме нові напрямки, які враховують актуальні потреби у сфері оборони та безпеки в період воєнного стану.

Згідно із рішенням уряду, середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності загальнодержавного рівня діятимуть до 31 грудня року, наступного після року припинення або скасування воєнного стану в Україні. Це надасть можливість забезпечити сталу та ефективну реалізацію цих пріоритетів, враховуючи нагальні потреби держави в даний період.

Джерело: МОН

3 березня

Цьогоріч в Україні проходитиме пілотний етап дослідження PISA-2025

Проведення пілотного етапу дослідження PISA-2025

Атестаційні листи: алгоритм роботи

2025 року Україна вже втретє долучиться до основного етапу дев’ятого циклу міжнародного дослідження якості освіти PISA (далі — PISA-2025). Раніше наша держава брала участь у PISA-2018 і PISA-2022. 

Насамперед дослідження спрямовано на оцінювання здатності 15-річного учнівства застосовувати знання й уміння з читання, математики та природничо-наукових дисциплін у реальних життєвих контекстах. Цьогоріч планується проведення пілотного етапу PISA-2025 з метою апробації інструментів та процедур освітнього моніторингу.

Цей етап дослідження відбуватиметься з 8 квітня до 6 травня на репрезентативній вибірці закладів загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти, де навчаються 15-річні учні.

Наказом затверджено перелік можливих закладів-учасників (перелік конфіденційний згідно з вимогами PISA), однак Український центр оцінювання якості освіти спільно з Інститутом освітньої аналітики відповідно до вимог, визначених міжнародною агенцією з формування вибірки «Westat», сформують остаточний перелік.

Участь у пілотному етапі візьмуть майже 2500 учнів та студентів, вибраних з різних закладів. Учасники пілотного етапу проходитимуть оцінювання з трьох галузей, як і в основному етапі дослідження: читання, математики та природничо-наукових дисциплін. Особливий акцент буде зроблено на природничо-наукових предметах, що відображає провідну галузь PISA-2025.

Тестовий інструментарій для оцінювання знань і вмінь учнів і учениць матиме три особливості.

Перша стосується природничо-наукових дисциплін: інструментарій оцінювання розробили відповідно до оновленого рамкового документа, який відображає зміни в розумінні завдань шкільної природничо-наукової освіти в сучасному світі.

Друга особливість полягає в тому, що в межах пілотного етапу апробують інструментарій для оцінювання спроможності 15-річних використовувати цифрові інструменти для досягнення певних життєвих цілей, адже інноваційною галуззю поточного циклу дослідження є навчання в цифровому світі (Learning in the Digital World, LWD).

Під час цього оцінювання учні працюватимуть над двома 30-хвилинними модулями. Кожен модуль складатиметься з таких трьох частин:

  • «Демонстрація» (учасники мають виконати кілька завдань із вибором відповіді, щоб показати, що вони вже знають);
  • «Тренування» (потрібно використати цифрові інструменти для вивчення і розв’язання простих інтерактивних завдань);
  • «Застосування» (учасники мають показати здатність використовувати щойно набутий досвід для розв’язання складніших завдань із використанням цифрових інструментів).

Третя особливість полягає в апробації тестових матеріалів додаткової опції PISA-2025 — тестування з іноземної мови.

Оцінювання іноземної мови передбачатиме моніторинг здатності підлітків читати англомовні тексти, сприймати інформацію на слух (аудіювання) і зв’язно висловлюватися в усній формі на запропоновану тему. У межах пілотного етапу в закладах освіти, які потраплять до вибірки, буде обрано по 9 учнів, які проходитимуть цей тест.

Україна є однією з 22 країн, які пілотують інструменти оцінювання з англійської мови, зокрема завдяки підтримці Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Участь в апробації цих інструментів стає актуальною, враховуючи нещодавнє ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 9432 «Про застосування англійської мови в Україні», що визначає стратегічний підхід до вивчення англійської мови в українській освіті.

За матеріалами МОН

3 березня

У МОН створили дорожню карту щодо навчання державною мовою та мовами національних меншин

Покращення навчання щодо державної та мов національних меншин

Контроль за системою НАССР: чотири кроки

В умовах воєнного часу в Україні особливо актуальним став розвиток і посилення статусу української мови. Однак також важливо сприяти розвитку мов корінних народів і національних меншин (спільнот), а також надавати можливості для розвитку та збереження етнокультурної ідентичності учнів і учениць.

Саме тому в Міністерстві освіти і науки створили «Дорожню карту створення умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами корінних народів і національних меншин (спільнот) у закладах загальної середньої освіти України на 2023-2027 роки».

1 березня відбулася презентація та обговорення нового документа за сприяння Ради Європи. Учасниками заходу стали понад 100 представників посольств країн, мови яких вивчають як мови національних меншин (спільнот); шкіл, у яких є класи для навчання представників національних меншин (спільнот); громадських і неурядових організацій, обласних департаментів освіти.

Дорожня карта окреслює напрями роботи й заходи, що допоможуть освітнім управлінцям та вчителям забезпечувати якісну мовну освіту для представників корінних народів і національних меншин. У документі міститься перелік конкретних кроків і завдань, які треба втілити, щоб забезпечити ефективну реалізацію законів і нормативних документів з урахуванням інтересів та потреб представників корінних народів і національних меншин України.

«Освіта має бути для всіх українських дітей однаково доступною та якісною. За цим підходом створювали дорожню карту. Один із критеріїв ефективності роботи такої системи — це успішність інтеграції дитини в суспільство під час та після завершення навчання, можливість бути його частиною, працювати, навчатися в ЗВО. Тому ми підійшли системно до цього питання та охопили більш широкі зміни, ніж питання проведення уроків. Для нас принципово залучати до консультацій представників національних спільнот. Адже всі зміни мають працювати в реальних умовах, а не лише декларативно», — зауважив заступник міністра освіти і науки Євген Кудрявець.

Зокрема дорожня карта охоплює чотири напрями:

  • формування та вдосконалення законодавчої та нормативної бази;
  • створення умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами національних меншин / спільнот (або їх вивчення);
  • підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти і закладів ЗЗСО з класами (групами) з навчанням мовами корінних народів і національних меншин;
  • організація та проведення консультацій з представниками громад корінних народів і національних меншин щодо питань в галузі освіти, співпраця з міжнародними організаціями.

Деякі конкретні заходи для ефективного впровадження ідеї:

  • розроблення Концепції моделі багатомовної освіти в закладах загальної середньої освіти з навчанням мовами корінних народів і національних меншин (спільнот);
  • забезпечення навчально-методичного супроводу освітнього процесу в класах (групах) із мовами навчання національних меншин (спільнот);
  • оновлення змісту освітніх програм підвищення кваліфікації педагогів, зокрема для підготовки їх до участі в реалізації моделі багатомовної освіти;
  • розроблення онлайн-курсів для підвищення кваліфікації педагогів закладів освіти, де є класи / групи з навчанням мовами корінних народів і національних меншин України;
  • розроблення силабусів навчальних дисциплін для ЗВО;
  • проведення консультацій з питань освіти з громадськими об’єднаннями й закладами освіти з класами (групами) для навчання корінних народів та національних меншин (спільнот) України.

За інформацією МОН

1 березня

Близько 100 проявів булінгу в школах зафіксовано в 2023 році

Статистика булінгу в школах за 2023 рік

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

У 2023 році в Україні відкрили 96 справ про булінг у закладах освіти. Протягом останніх п’яти років їхня загальна кількість сягнула 614.

Відповідно до результатів дослідження ЮНІСЕФ, в Україні 67% підлітків від 11 до 17 років зазнавали булінгу або стикалися з цією проблемою.

Зокрема, у звіті PISA-2022 зазначалося, що в середньому 14,7% українських 15-річних школярів повідомили, що зазнавали булінгу принаймні декілька разів на місяць, а 7% віднесли себе до категорії тих, хто часто зазнає булінгу.

Нещодавно у МОН публікували інфографіку щодо реакції на булінг у закладі освіти. 

До початку повномасштабного вторгнення росії, щорічно в державі фіксували близько 146 відкритих справ щодо цькування. Проте, протягом останніх двох років середньостатистична кількість зменшилася:

  • у 2022 році — 79 справ;
  • у 2023 році — 96 справ.

Торік найчастіше за цькування притягували до відповідальності школярів і школярок віком від 14 до 16 років (51 рішення). Однак, були випадки, коли фігурантами справ ставали групи людей або ситуація булінгу відбувалася повторно.

Переважно покарання для порушників було у вигляді штрафів. Але за 5 років зафіксовано 2 випадки, коли образникам призначали по 20 годин виправних робіт (у 2019 році на Житомирщині й Херсонщині).

Окрім того, у 2023 році суд виніс 1 вирок керівнику закладу освіти щодо замовчування випадків булінгу. За відповідне порушення передбачено штраф або виправні роботи з відрахуванням до 20% від заробітку.

Зауважимо, що в Україні відповідальність за булінг у закладах освіти з’явилася в 2018 році. Відповідно до закону, порушники можуть отримати 2 види покарання:

  • штраф від 850 до 3 400 гривень,
  • громадські роботи від 20 до 60 годин.

Якщо діти молодше 16 років, то за них відповідальність несуть батьки. 

За інформацією Опендатабот

29 лютого

Гриневич розповіла про методи для залучення молодих вчителів до роботи в школах

Молоді вчителі в закладах освіти

Демотивованість учня: ознаки та рекомендації

Залученню молодих вчителів і вчительок у школи може сприяти, зокрема, покращення якості педагогічної освіти в університетах, переосмислення підходів до сертифікації та підвищення кваліфікації педагогів.

На цьому зауважила ексміністерка освіти і науки України та проректорка Київського університету імені Бориса Грінченка Лілія Гриневич під час презентації проєкту «MentorMe». 

Також протягом заходу освітні експерти назвали найпоширеніші проблеми, розв’язання яких сприяло б залученню молодих фахівців у школи.

Як зазначила Лілія Гриневич, окремої уваги в Україні потребує переосмислення підготовки майбутніх вчителів і вчительок у закладах вищої або професійної освіти.

«Якщо педагогічна складова номінальна, нецікава, базується лише на теоретичних аспектах і в ній не відчуваються тренди сьогодення, зокрема щодо реформи “НУШ”, це, без сумніву, демотивує майбутніх учителів», — акцентувала колишня очільниця МОН.

Окрім того, вона навела приклади досвіду держав, де вчителювати можуть особи з освітнім рівнем не нижче магістра. Відповідна модель функціонує у Швейцарії. Таке рішення підіймає освітній рівень вчителя, адже студенти ЗВО «заходять у педагогічну програму» з певним рівнем зрілості. 

«Педагогічними є саме магістерські програми. Усі вступають на бакалавра за різними спеціальностями, а тоді, якщо вони хочуть іти в педагогіку, викладати, треба пройти ще педагогічну магістерську програму», — підкреслила ексміністерка.

Зокрема, Лілія Гриневич розповіла про досвід підвищення кваліфікації педагогів на прикладі Сінгапуру. Де вчителі лише на рік відвідують 100 годин курсів підвищення кваліфікації. Щоправда, таке навчання, за словами експертки, повністю оплачене й зарезервоване в робочому часі вчителів.

«Професія вчителя для того, щоб він був у тренді, для того, щоб він розумів, як реагувати на зміни, потребує постійного натхнення і вдосконалення. Коли людина має виділений і оплачений час на це, можливості вчитися в інших і ділитися досвідом, тоді в неї є спосіб поглянути на рутину по-іншому», — наголосила Лілія Гриневич.

За матеріалами НУШ

29 лютого

Як обрати предмет на вибір та якими мовами можна пройти НМТ-2024?

Мова проходження НМТ-2024

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

У 2024 році національний мультипредметний тест передбачає вже чотири предмети для складання, а не три, як торік. Обов'язковими будуть українська мова, математика та історія України. Зокрема, цьогорічне тестування можна пройти не лише українською мовою. 

Таку інформацію зазначила очільниця Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко. 

Завдання тестів НМТ у 2024 році перекладуть мовами національних меншин:

  • кримськотатарською;
  • молдовською;
  • польською;
  • румунською;
  • угорською.

Важливо, що російською — мовою агресора — тести НМТ не перекладатимуть.

Керівниця УЦОЯО також розповіла, який предмет на вибір краще обрати. Для цього абітурієнт повинен:

  • проаналізувати значення коефіцієнтів;
  • визначити свої шанси на отримання високих результатів.

Окрім того Тетяна Вакуленко наголосила, що завдання на НМТ не передбачатимуть надання розгорнутої відповіді.

«Для отримання результату за шкалою 100 — 200 балів з кожного предмета НМТ потрібно набрати не менше 15% від загальної кількості тестових балів», — акцентувала очільниця Українського центру оцінювання якості освіти.

За її словами, спеціалісти завчасно визначать коефіцієнт, застосований до результату кожного предмета НМТ відповідно до спеціальності.

Джерело: УЦОЯО

29 лютого

Освітній омбудсмен пояснив чи можна залучати школярів до релігійних закладів

Релігійні заходи під час навчання

Як впоратися з емоційними складнощами: поради

Церква та релігійні організації мають бути відокремленими від навчальних закладів та не втручатися в освітній процес. Це передбачають Конституція України та освітнє законодавство.

Таку інформацію зазначив освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Проте додав, що духовно-моральне виховання є важливим для формування світогляду дитини.

За словами посадовця, виховання у дитини поваги до різних релігійних груп і релігійних поглядів має відбуватися правильно. Зокрема, включати дотримання законодавчих вимог та освітніх стандартів.

«У закладах освіти духовно-моральне виховання здійснюється, зокрема через курси духовно-морального спрямування, які мають бути винятково добровільними для дитини. Чинні рекомендації Міністерства освіти і науки України наголошують, що курси духовно-морального спрямування не передбачають катехизацію», — зауважив освітній омбудсмен.

Окрім того, відповідні курси не є вченням віри, не включають релігійних обрядів та не повинні залучати до певної конфесії. Однак, відповідно до даних моніторингу ЗМІ, нерідко такі курси починають вивчати у школах без згоди батьків. А викладають їх священники певних конфесій, хоча повинні це робити підготовлені педагоги.

Як акцентував Сергій Горбачов, іноді відбуваються й інші втручання церкви та релігійних організацій у життя і діяльність закладу освіти.

Саме тому його служба підготувала відповідне юридичне роз'яснення. У ньому можна зайти відповіді на наступні питання та теми:

  • відокремленість закладів освіти від церкви;
  • право приватних закладів освіти визначати релігійну спрямованість;
  • заборона залучення учнів та вчителів до релігійних заходів;
  • обов'язок виховання взаєморозуміння до різних релігійних груп та релігійних поглядів;
  • організація курсів духовно-морального спрямування:
  • вимоги до програми курсу за вибором;
  • права учнів та батьків у виборі курсів;
  • куди звертатися, якщо релігійні організації втручаються в освітній процес;
  • тощо.

За інформацією Сергія Горбачова

28 лютого

Долучайтеся до онлайн-конференції щодо розвитку фінансової грамотності серед учнів

Фінансова грамотність школярів

Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати

Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Міністерство освіти і науки України за підтримки Проєкту USAID «Інвестиції для стійкого бізнесу» організовують конференцію «FinLit Forum: розвиток фінансової грамотності в шкільній освіті».

До участі в конференції запрошують керівників навчальних закладів, учителів, представників медіа та всіх причетних до навчання фінансової грамотності.

Тема конференції: розвиток фінансової грамотності в шкільній освіті України.

Формат участі: онлайн.

Дата заходу: 20 березня 2024 року.

Тривалість: 10:00 — 16:00.

Протягом конференції спікери:

  • презентують напрацювання фінансових регуляторів у сфері фінансової грамотності дітей та молоді;
  • розкажуть про успішний міжнародний досвід упровадження фінансової грамотності в школах;
  • обговорять питання розвитку фінансової грамотності в шкільній освіті України.

Детальніше ознайомитися з програмою заходу можна за посиланням

Для того, щоб долучитися до конференції потрібно заповнити форму до 15 березня. 

Організатори надішлють покликання для участі на зазначені електронні адреси ближче до дати заходу.

Наприкінці всі учасники конференції отримають електронні сертифікати.

Джерело: МОН

28 лютого

В Еразмус+ розпочато новий проєкт про вміння вести переговори та вирішувати конфлікти

Новий освітній проєкт для молоді

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

Українська молодь зможе взяти участь у новому проєкті Еразмус +, що стосується напряму віртуальних обмінів у сфері вищої освіти та молоді — «Мистецтво переговорів і вирішення конфліктів (медіація)/ ArtNoConflict».

Метою нового проєкту є надання молоді доступу до нового рівня міжнародної, міжкультурної та інклюзивної освіти через упровадження віртуальних обмінів у сфері мистецтва переговорів і медіації в країнах ЄС, Грузії та Україні. А також щоб зміцнити демократію, культурне розмаїття та сприяти об’єктивному розв’язанню проблем через набуття найкращих європейських практик.

Організаторами та партнерами проєкту стали:

  • Нідерландська бізнес-академія, Нідерланди — координатор проєкту;
  • Університет імені Миколаса Ромеріса, Литва;
  • Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Україна;
  • Університет «КРОК», Україна;
  • Батумський державний університет імені Шота Руставелі, Грузія;
  • Українська асоціація молодіжних рад, Україна;
  • «Молодь за світ без підприємництва», Грузія.

Впровадження проєкту «Мистецтво ведення переговорів та вирішення конфліктів (медіація)» розширить потенціал для програми віртуальних обмінів, оскільки передбачає участь студентів закладів вищої освіти, викладачів, молоді та молодіжних працівників у мультикультурному середовищі, що орієнтовано на формування навичок спілкування та роботи в такому середовищі, розвиток навичок ведення переговорів та медіації для запобігання конфліктам та розв’язання конфліктних ситуацій.

За інформацією МОН

28 лютого

Заклади освіти на заході України повинні повернутись до офлайн навчання

Офлайн-навчання в закладах освіти

Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

Усі заклади освіти України на захід від Києва мають перейти на офлайн-навчання. Це дасть змогу забезпечити школярам і школяркам більш якісне навчання й сприяти соціалізації дітей.

Таку інформацію зазначив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький в ефірі телемарафону

Як передбачають у МОН, подібні зміни в форматі роботи шкіл, садочків, коледжів і університетів вдасться реалізувати до 1 вересня 2024 року.

Проте за словами Михайла Винницького, повернення в офлайн передбачатиме для багатьох закладів освіти запровадження кількох змін чи вечірнього навчання, адже укриття в багатьох із них не можуть вмістити всіх учасників освітнього процесу.

Заступник очільника освітнього відомства зауважив,  що нині такі зміни через складну безпекову ситуацію неможливо здійснити в прифронтових регіонах і областях, де ведуться безпосередні бойові дії. Зокрема, це стосується:

  • Харківської області;
  • Запорізької області;
  • Одеської області;
  • Миколаївської області;
  • Донецької області;
  • Луганської області;
  • Херсонської області.

«Є проблема, з якою ми маємо боротися, оскільки сформувати світогляд дітей онлайн важко. Однак мрія про офлайн для цих регіонів поки що недосяжна», — наголосив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

За матеріалами НУШ

26 лютого

У Дії з'являться документи про освіту

Свідоцтва про освіту в Дії

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

У застосунку Дія з'являться документи про освіту. Тож українці зможуть мати до них доступ у своєму телефоні.

Таку інформацію зазначив віцепрем'єр та очільник Мінцифри Михайло Федоров. І запропонував громадянам взяти участь у тестуванні цього впровадження.

За словами міністра відомства, більше не потрібно буде шукати вдома диплом і просити батьків його відправити поштою.

«При працевлаштуванні не треба буде вести теку з дипломами, а під час вступу до ЗВО — зі свідоцтвами. Навіть якщо виїхали за кордон, усе зручно й під рукою — у Дії», — наголосив віцепрем’єр.

Саме тому він закликав користуватися новим сервісом і долучитися до бета-тестування, якщо ви громадяни України й вам виповнилося 14 років та маєте ідентифікаційний код.

«У вас можуть підтягнутися документи від свідоцтва про загальну середню освіту до диплома доктора філософії», — акцентував Михайло Федоров.

Джерело: Телеграм Михайла Федорова

26 лютого

Яких збитків завдала росія закладам освіти в Україні?

Зруйновані заклади освіти в Україні

Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

Загальні інфраструктурні збитки в українській освіті внаслідок повномасштабного російського вторгнення протягом 2022-2023 року становлять 5,6 мільярда доларів. Про це йдеться в дослідженні Rapid Damage and Needs Assessment («Швидке оцінювання шкоди й потреб», RDNA), яке провели Світовий банк, уряд України, Європейський Союз і ООН.

Відповідно до результатів дослідження, з лютого 2022 року до 31 грудня 2023 року внаслідок російської агресії в Україні було пошкоджено або знищено 13% освітньої інфраструктури:

  • пошкоджено 3 583 закладів освіти, серед яких 1 888 шкіл;
  • знищено — 394 заклади освіти різних типів.

Найбільших руйнувань зазнали садочки, школи й університети в східних і південних регіонах України. Найбільша частка збитків у:

  • Донецькій області — 1 243,5 мільйона доларів;
  • Харківській області — 992,6 мільйона доларів;
  • Херсонській області — 501,8 мільйона доларів;
  • Дніпропетровській області — 417,3 мільйона доларів;
  • Луганській області — 343,3 мільйона доларів;
  • Миколаївській області — 301,6 мільйона доларів;
  • Запорізькій області — 306,9 мільйона доларів;
  • Київській області — 280,2 мільйона доларів + Київ — 202,8 мільйона доларів;
  • Сумській області — 221,8 мільйона доларів.

За інформацією аналітиків, з моменту останнього моніторингу, збитки, завдані освітній інфраструктурі України, зросли на 26%. У той час як інвестиції в освіту підвищилися на 30%.

Окрім того, за 2023 рік частка закладів освіти України, які мають укриття, зросла на 12% — з 68% до 80%. А відсоток кількості шкіл, де навчання учнів відбувається очно, підвищився з 25% до 57%.

Джерело: МОН

26 лютого

Долучайтеся до громадського обговорення проєкту змін щодо розроблення стандартів вищої освіти

Зміни стандарту вищої освіти

Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати

У Міністерстві освіти і науки висунули для громадського обговорення проєкт наказу «Про внесення змін до Методичних рекомендацій щодо розроблення стандартів вищої освіти». 

Внесені зміни до Методичних рекомендацій щодо розроблення стандартів вищої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 01 червня 2016 року № 600 зумовлені виконанням вимог Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2023 року № 220.

Оновлений документ поширюватиме свою дію на наступні соціальні групи населення та заінтересовані сторони: здобувачі вищої освіти, заклади вищої освіти.

Можливі наслідки реалізації проєкту для різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін: встановлення додаткових вимог до загальних компетентностей та результатів навчання здобувачів освіти освітнього ступеня бакалавра.

Свої коментарі, зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна надсилати до 15 березня 2024 року на електронну адресу: [email protected]. Контактна особа для надання консультацій: Світлана Дідусенко, тел. (044) 481-32-37.

Результати обговорення оприлюднять на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України не пізніше ніж через два тижні після прийняття рішень за результатами обговорення.

За інформацією МОН

26 лютого

Випускне свято: особливості організації в сучасних умовах

Випускне свято: особливості організації в сучасних умовах

Під час вебінару дізнаєтеся:

  1. Як зруйнувати стереотип “шоу для дорослих” 
  2. Яку форму та репертуар обрати  
  3. Які фішки співпраці з іншими педагогами та батьками задіяти під час підготовки 
  4. Як провести в онлайн форматі + відео-поради від колег

Лектор:

Борисенко Інна, керівник сумської професійної творчої спільноти музичних керівників, керівник гуртка для дошкільників «Ритмічні цікавинки зі скриньки», член ГО «Асоціація Орф Шульверк України», лідер Асоціації музичних педагогів України, вихователь-методист, музичний керівник ЗДО № 31 «Ягідка», Суми.

ХОЧУ НА ВЕБІНАР

25 лютого

В ЮНІСЕФ дослідили наслідки воєнного стану на психічне здоров’я дітей

Діти в укриттях закладів освіти

Демотивованість учня: ознаки та рекомендації

Діти, які проживають на прифронтових територіях в Україні, з 24 лютого 2022 року змушені були провести від 3000 до 5000 годин, або 4-7 місяців, в укриттях під час повітряних тривог.

Таку інформацію зазначили ЮНІСЕФ — Дитячий фонд ООН. 

Згідно з їх даними, з лютого 2022 року у Запорізькій та Харківській областях повітряну тривогу було оголошено близько 3500 разів, у Донецькій — майже 6200.

«Це має руйнівний вплив на психічне здоров’я дітей та їхні можливості навчатися ефективно. Особливо важко в зимовий період — тисячі дітей змушені ховатися в холодних та сирих підвалах, оскільки через обстріли багато родин залишилися без опалення, водо- та електропостачання», — повідомляється в матеріалі організації.

Окрім того, в ЮНІСЕФ акцентували на руйнівних наслідках, якими загрожує така ситуація психічному здоров’ю дітей, зокрема їхній здатності до навчання.

«Через постійні обстріли діти в Україні майже не мають можливості оговтатися від  страждань і травм, пов’язаних із війною, а кожна сирена, кожен звук вибухів приносять ще більше переживань. Освіта дає дітям відчуття надії та стабільності. Але мільйони українських школярів мають проблеми з доступом до освіти або ж не мають можливості навчатися взагалі», — наголосила Виконавча директорка ЮНІСЕФ  Кетрін Рассел.

Відповідно до результатів опитування, половина дітей віком 13–15 років має проблеми зі сном, а кожен п’ятий потерпає від нав’язливих думок та спогадів, які є типовими симптомами посттравматичного стресового розладу. Три чверті нещодавно опитаних дітей та молоді віком від 14 до 34 років повідомили про потребу в емоційній або психологічній підтримці. Проте менш ніж третина з них звернулася по допомогу.

За матеріалами ЮНІСЕФ

25 лютого

У Кабміні погодили законопроєкт щодо виплат дітям-сиротам, які є випускниками шкіл

Виплати для дітей-сирот

Як підтримати підлітка у кризовій ситуації: 10 порад

У Кабінеті Міністрів України прийнято важливе рішення щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. 23 лютого було схвалено законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Згідно із чинною редакцією Закону, випускники закладів освіти, які є сиротами або позбавленими батьківського піклування, мають отримувати коштом закладу освіти або відповідної установи одяг і взуття, а також одноразову грошову допомогу. 

Проте Стаття 25 Закону встановлює, що порядок відшкодування витрат, які пов’язані з утриманням цих дітей, а також нарахування їм грошових виплат у разі працевлаштування, вступу до закладу освіти та інших виплат. 

Така суперечність між статтями Закону призводить до того, що заклади освіти змушені ухвалювати рішення щодо можливості здійснення виплати випускникам, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, які не працевлаштувалися з незалежних від них причин (якщо випускник був призваний на строкову військову службу в ЗСУ, жінка завагітніла або має дитину у віці до 3-ох років).

Новий законопроєкт має врегулювати ці розбіжності та забезпечити чітку систему виплат для випускників, які є дітьми-сиротами або позбавленими батьківського піклування. Зокрема, він передбачає виплату одноразової допомоги після завершення повної загальної середньої освіти.

Це рішення призначене для полегшення тиску на заклади освіти та забезпечення справедливих умов для випускників. Законопроєкт направлять до Верховної Ради України для подальшого розгляду та прийняття.

Джерело: МОН

25 лютого

Результати дослідження щодо втрат і потреб української освіти через війну

Дослідження щодо втрат і потреб освіти

Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

У лютому 2024 року Світовий банк, уряд України, Європейський Союз і ООН оприлюднили результати третього спільного дослідження Rapid Damage and Needs Assessment (Швидке оцінювання шкоди й потреб, RDNA), присвяченого оцінці втрат та потреб у відновленні України після війни з росією.

Відповідно до результатів дослідження, загальні втрати в секторі освіти в період з лютого 2022 року до 31 грудня 2023 року становлять 6,9 млрд доларів США. За цей період 13% освітньої інфраструктури було пошкоджено або знищено (пошкоджено 3583 закладів освіти, знищено — 394). Ці збитки оцінюють приблизно в 5,6 млрд доларів США.

Найбільша частина пошкоджень припадає на школи — 1888 шкіл. Серед ЗВО пошкоджено або зруйновано 21% закладів, серед дослідницьких установ — 31% від загальної кількості. 

Щодо територіального показника, то найбільше закладів зруйновано чи пошкоджено у східних і південних областях: від 35% до 69% становлять заклади Донецької, Харківської, Херсонської та Луганської областей.

Незважаючи на те, що деякі навчальні заклади здатні продовжувати дистанційне навчання, дитячі садки зазнали особливого тиску, та не можуть функціонувати в такому форматі, що ускладнює життя батьків та опікунів.

За результатами дослідження також виявлено, що хоча інвестиції в освіту в 2023 році тривали, загальні потреби відбудови та відновлення в третій RDNA зросли на 30%, порівняно з попереднім дослідженням. Збитки в освітній інфраструктурі зросли на 26%.

Органи місцевого самоврядування активно реконструюють школи, дошкільні й інші заклади освіти. З січня до грудня 2023 року частка закладів освіти, що мають укриття, зросла з 68% до 80%, а частка шкіл, у яких відбувається навчання очно, зросла з 25% до 57%.

Український науковий сектор також входить до європейської дослідницької екосистеми, що створює нові можливості співпраці та обміну знаннями. Це сприятиме переходу до диджиталізації та більш стійкої економіки.

Однак, війна суттєво вплинула на освітню сферу, призводячи до втрат дослідницького потенціалу та погіршення результатів учнівства. Знизилися результати з математики, читання і природничих наук — ці освітні втрати еквівалентні двом рокам навчання. З початку лютого 2022 року освітні втрати можна оцінити в 5,5 млрд доларів США.

Проте ця цифра зростатиме протягом трудового життя сучасних учнів, негативно впливаючи на їхні доходи, і призведе до додаткових мільярдів втрат поза тими, що вимірює RDNA.

Нерівність між учнями збільшилася, зокрема, у дівчат та учнів з низьким соціально-економічним статусом. Втрати дослідницького потенціалу та інші витрати також вплинули на приватний сектор, оплату за навчання та витрати на демонтаж пошкоджених об'єктів освіти. Зазначено, що розрив у навчанні між учнями сіл та міст збільшився і тепер становить понад 4,5 роки.

Збитки охопили й такі сфери, як обіг приватного сектору, оплата за навчання, видатки закладів освіти, які використовують як притулки для ВПО або пункти незламності, та витрати на демонтаж і вивезення сміття пошкоджених об'єктів освіти.

Щоб відновити освітню сферу та зменшити втрати навчання, визначено загальні потреби в сумі 13,9 млрд доларів США на період з 2024 по 2033 роки. З цього 9,8 млрд доларів США буде витрачено на відновлення освітніх закладів протягом наступних 10 років, з урахуванням стандартів безпеки та якості, а також інноваційних підходів до навчання. Ще 4,1 млрд доларів США буде витрачено на забезпечення надання освітніх послуг, у тому числі будівництво укриттів та тимчасових заходів, а також гнучких програм надолуження освітніх втрат та психосоціальної підтримки.

За інформацією МОН

23 лютого

Розпочато конкурс для архітекторів щодо відбудови закладів освіти в Україні

Конкурс архітектурних проєктів шкіл

Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

У Литві організували міжнародний архітектурний конкурс у межах проєкту «Школа майбутнього для України». Мета конкурсу — розробити адаптивний дизайн-проєкт для відбудови шкіл, який враховуватиме безпекові умови та орієнтуватиметься на потреби учнів. 

Три найкращі ідеї, обрані під час конкурсу, отримають винагороди розміром від 8 до 12 тисяч євро. Переможець також отримає шанс укласти контракт на суму 300 тисяч євро для розробки адаптивного дизайну школи, який можна швидко впровадити в різних регіонах України.

Особливістю цього проєкту є можливість безоплатного використання адаптивного дизайну всіма громадами. Це дозволить донорам прискорити фінансове забезпечення відбудови шкіл, а громадам — заощадити час і кошти.

Команда, що бажає взяти участь у конкурсі, повинна складатися щонайменше з двох архітекторів: один повинен мати право практикувати в Україні, а інший — за її межами.

Дізнатися детальну інформацію про конкурс і правила можна за посиланням.

Міжнародне журі, до складу якого входять видатні архітектори, такі як Карл Бакстранд, Хелена Сандман, Роландас Палекас, Віктор Зотов та Вікторія Блаженє, визначить переможців конкурсу. У складі журі також представлені експертка з освіти Анна Новосад, голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (далі — Агентство відновлення) Мустафа Найєм та Артурас Жарновскіс, керівник програм «Co-create Future of Ukraine» Центрального агентства виконання проєктів (Central project management agency, CPVA), Литва.

Проєкт «Школа майбутнього для України» був ініційований урядом Литви в співпраці з Агентством відновлення за підтримки Міністерства освіти і науки України. Реалізацію проєкту та архітектурного конкурсу забезпечує CPVA у партнерстві з Асоціацією архітекторів Литви.

За інформацією МОН

22 лютого

У МОН провели воркшоп щодо безпеки дітей дошкільного віку

Безпека в дошкільному закладі освіти

Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

Міністерство освіти і науки спільно з представництвом Save the Children International в Україні активно працюють над забезпеченням безпеки та добробуту дітей у дошкільних закладах. Тому в межах меморандуму про взаєморозуміння, відбулася зустріч Safeguarding Policy Workshop, на якій були представники семи пілотних закладів дошкільної освіти, ключові партнери та консультанти проєкту, а також команда МОН на чолі з заступницею міністра освіти і науки Євгенією Смірновою.

Зокрема до заходу долучилася Гюлай Тунчер, голова департаменту гарантування безпеки в Save the Children в Україні. Представниці об'єднали зусилля та висловили вдячність учасникам проєкту. Вони акцентували увагу на важливості гарантування безпеки дітей під час освітнього процесу, розглядаючи її як багатогранне поняття, що включає фізичний, емоційний та соціальний комфорт.

Одним із ключових пріоритетів сьогодення є гарантування безпеки дітей під час освітнього процесу. Безпека — багатогранне поняття і залежить від різних чинників, зокрема фізичного, емоційного та соціального комфорту. 

Створення safeguarding policy надає можливість мати чіткі рекомендації та процедури реагування в разі жорстокого та зневажливого поводження з дітьми, а також організує безпечне та сприятливе середовище для оптимального зростання та розвитку дошкільнят.

Також проєкт повинен: 

  • сформувати надійну систему для забезпечення захисту дошкільнят; 
  • установити мінімальні стандарти, яких повинні дотримуватися всі заклади дошкільної освіти, щоб виконувати обов’язки щодо захисту та сприяння добробуту дітей і їхньої безпеки під час навчання та розвитку; 
  • вжити заходів для забезпечення захисту вихованців від насильства.

Зустріч була спрямована на розроблення та поліпшення Політики захисту дітей у сфері розвитку та догляду за дітьми раннього віку, а також обговорення ідей для досягнення спільного розуміння проблем безпеки дошкільнят.

Учасники заходу підготували драфт політики безпеки, що містить детальні описи механізмів реагування на жорстоке та зневажливе поводження з дітьми дошкільного віку. Також визначили подальші кроки для реалізації проєкту, спрямованого на створення безпечного та сприятливого середовища для оптимального зростання та розвитку дітей.

Джерело: МОН

22 лютого

Відомо дати проведення НМТ у 2024

Дати проведення НМТ у 2024

Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати

У 2024 році вступники складатимуть НМТ з 14 травня до 25 червня під час основної сесії та з 11 до 19 липня — додаткової. Відповідний календарний план затвердили у МОН в наказі від 22 лютого.

Результати стануть відомі для учасників до 2 та 26 липня — відповідно до того, чи складали вони іспит на основній сесії чи додатковій.

Основна реєстрація вступників на іспит розпочнеться вже 14 березня і триватиме до 11 квітня.

Детальнішу інформацію щодо проведення НМТ у 2024 році можна дізнатися на сайті УЦОЯО

За інформацією МОН

22 лютого

Зміни в шкільній програмі з української літератури

Зміни в шкільній програмі 2024Як підтримати підлітка у кризовій ситуації: 10 порад

О. Лісовий і МОН запроваджують зміни у шкільній програмі з української літератури. Батьки скаржаться на перевантаженість творами, які неможливо осягнути учням старшої школи. Одночасно з цим, учні молодшої школи не мають проблем з літературою.

«Відійти від історико-хронологічного принципу підбору текстів. Зробити українську літературу вартісною та цікавою», – уточнив міністр.

Джерело: NV

21 лютого

Чи може МОН закрити школу?

Закриття закладу освіти в Україні

Автономізація фінансів ЗДО: розв’язуємо робочі ситуації

Міністерство освіти і науки України не має повноважень закривати школи. Це можуть робити місцеві органи самоврядування.

Таку інформацію зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий. 

За його словами, молодшу сільську школу не варто закривати, а молодших учнів потрібно залишати ближче до батьків.

«Щодо базової школи, маємо переглянути мережу, ми не можемо лишитись в тій мережі, в якій ми є. Базова школа повинна бути якісною, більшою, добре оснащеною», — наголосив очільник освітнього відомства.

Оксен Лісовий також зауважив, що для цього треба забезпечити заклади освіти шкільними автобусами, які будуть доставляти дітей з сіл до базової школи, до опорних закладів.

На думку міністра освіти, це непопулярні заходи, але їх не оминути, аби ліквідувати освітні розриви між учнями міста та села.

Джерело NV

21 лютого

Опубліковано нові пробні тести для НМТ-2024

Тренувальні тести для НМТ-2024

Демотивованість учня: ознаки та рекомендації

Для учнів і учениць, які цьогоріч складатимуть національний мультипредметний тест, створено добірку додаткових тренувальних завдань.

Таку інформацію зазначили в Українському центрі оцінювання якості освіти. 

Ознайомитися з тренувальними тестами з кожного предмета НМТ-2024 можна за посиланням.

Зокрема, пробні варіанти тестів розміщено на платформі «Всеукраїнська школа онлайн».

Проте для проходження тестів на платформі, школярам потрібно:

  • створити обліковий запис (якщо ще не зареєстровані);
  • перейти до вкладки «Курси»;
  • обрати навчальний курс для 10 чи 11 класу;
  • відкрити вкладку «НМТ-2023: перший варіант»;
  • натиснути на «Переглянути курс», а потім — на «Зареєструйтеся».

Як зауважили в УЦОЯО, за основу тренувальних тестів взяли завдання, які були «відпрацьовані» на НМТ-2023 й оприлюднені в офіційному звіті.

Окрім того, відповідні завдання можуть бути корисними для педагогів закладів освіти, адже третій розділ другого тому звіту містить статистичні й психометричні характеристики завдань НМТ.

За матеріалами УЦОЯО

21 лютого

МОН і територіальні громади підписали меморандум про співпрацю

Меморандум щодо розвитку освіти і науки

Чи правильно оформлюєте додатки до наказів

21 лютого відбулася зустріч заступника міністра освіти і науки Андрія Сташківа з головою Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад» Олександром Корінним. Учасниками заходу також стали представники об’єднаних громад Хмельниччини, Дніпропетровщини, Донеччини та Київщини.

Під час зустрічі МОН та Всеукраїнська Асоціація ОТГ підписали меморандум про співпрацю. 

Зокрема, були обговорені наступні питання:

  • дефіциту освітньої субвенції;
  • забезпечення громад шкільними автобусами (на період воєнного стану запровадити або мінімально співфінансувати на рівні 5-10%, або повністю коштом держбюджету);
  • будівництва укриттів в освітніх закладах, зокрема коштом держсубвенції чи співфінансування;
  • законодавчих підстав організації змішаного навчання в закладі освіти громади, що має укриття для здобувачів освіти громади з інших закладів;
  • оптимізації освітньої мережі.

Метою підписання меморандуму є сприяння трансформаціям у сферах освіти й науки на рівні територіальних громад.

Заплановано, що сторони співпрацюватимуть задля розвитку освіти та науки в Україні, зокрема для побудови взаємодії між державою та органами місцевого самоврядування. 

Відповідна співпраця має прияти позитивним змінам у сферах наукової та інноваційної діяльності в повній загальній середній, дошкільній, позашкільній, спеціалізованій, професійній (професійно-технічній), фаховій передвищій, вищій, освіті дорослих, зокрема післядипломній освіті.

Окрім того, одним із завдань співпраці є підтримка ініціатив, які спрямовані на розвиток освіти в громадах, зокрема на створення умов для високоякісного освітнього процесу.

За інформацією МОН

20 лютого

Учням Британії заборонили використовувати смартфони у школах

Використання смартфонів у школах

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

У Великій Британії директори закладів освіти зможуть заборонити школярам і школяркам користуватися телефонами під час навчання. Заборона на телефони стосуватиметься і педагогів. Для вчителів винятком слугуватимуть лише ситуації, що стосуються роботи.

Відповідно до результатів ЮНЕСКО, надмірне використання телефонів повʼязане зі зниженням успішності в навчанні та негативно впливає на емоційну стабільність дітей. В організації закликали країни світу заборонити школярам користуватися смартфонами в закладах освіти.

Зокрема за інформацією Ofcom, 97% дітей до 12 років у Британії мають власний смартфон. Що, відповідно, може негативно впливати на якість їхнього навчання, а також несе низку загроз, з якими учні й учениці можуть зіштовхнутися в мережі.

Саме тому на думку освітян Британії, рішення уряду щодо заборони телефонів у школах буде корисним для учнів і учениць. Однак, влада країни передбачає, що такий крок може зустріти опір з боку батьків.

Зауважимо, що згідно з новими правилами, заклади освіти зможуть самостійно регулювати політику використання гаджетів. Так, адміністрація може зобов’язати школярів і школярок:

  • залишати телефони вдома;
  • здавати гаджети на вході до школи;
  • зберігати пристрої в окремих шафках.

Також учні зможуть залишати телефон при собі, але лише за умови, що пристрої будуть у беззвучному режимі.

Окрім того, рішенням уряду Великобританії встановлено, що вчителі тепер матимуть право обшукувати учнівські рюкзаки, а в разі порушення правил, застосовувати покарання, наприклад, конфісковувати телефони чи залишати учнів після уроків.

Якщо батькам необхідно буде терміново зв’язатися з дитиною, то вони зможуть це зробити через «офіс школи». 

Відповідно до інформації ЮНЕСКО, нині кожна четверта країна частково або повністю обмежила використання смартфонів у школах, зокрема, це Франція, Іспанія, Нідерланди, Китай.

За матеріалами Бабель

20 лютого

Як будуть зараховувати оцінки українським учням, що перебувають за кордоном

Зарахування оцінок за кордоном

Експертиза цінності документів: як провести

Українським школярам, як виїхали з країни через війну, після повернення на Батьківщину зарахують результати навчання у їхніх школах. Таким чином зарахують усі універсальні предмети.

Таку інформацію зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий. 

Зокрема він зауважив, що наразі українські школярі за кордоном можуть навчатися за так званим українознавчим компонентом.

Учні, що перебувають за кордоном, мають змогу до 6 годин на тиждень вивчати українську мову, історію та літературу, географію. З цих предметів їм виставлятимуть оцінки. Результати з інших предметів їм зарахують після повернення в Україну. 

«Методичні рекомендації щодо цього розроблені і поширені. Саме навчання запущене дистанційно в окремих школах», — акцентував очільник освітнього відомства.

За його словами, є проблема, що не в усіх країнах українці отримують цю інформацію. Тож Міносвіти почало комунікувати з міністерствами освіти інших країн щодо цього.

«Це посильне навантаження, і дублювати школу за кордоном в повному форматі українською школою дітям не треба», — наголосив Оксен Лісовий.

Окрім того, протягом останніх двох років батьки та учні мали різні сподівання щодо майбутнього, але в Україні їх дуже чекають. І поки діти навчаються за кордоном, це навчання має бути комфортним.

За матеріалами NV

20 лютого

Долучайтеся до громадського обговорення порядку надання професійної підтримки та допомоги педагогам

Професійна підтримка педагогічних працівників

Чи правильно оформлюєте додатки до наказів

У Міністерстві освіти і науки висунули для громадського обговорення проєкт Порядку надання професійної підтримки та допомоги педагогічним працівникам (здійснення супервізії) у сфері загальної середньої освіти.

Дія відповідного документу поширюється на педагогічних працівників, які забезпечують освітній процес у закладах загальної середньої освіти, незалежно від форми власності та сфери управління.

Порядок здійснення супервізії сформовано директоратом шкільної освіти та робочою групою, створеною наказом Міністерства освіти і науки України.

Свої коментарі, зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту можна надсилати до 20 березня 2024 року на e-mail: [email protected] або за адресою: 01135, м. Київ, просп. Берестейський, 10. Контактна особа для надання консультацій: Наталія Клясен, державний експерт експертної групи з питань нормативно-правового забезпечення в освіті директорату шкільної освіти. 

Результати громадського обговорення будуть опубліковані на офіційному сайті МОН не пізніше ніж через два тижні після ухвалення рішення за результатами обговорення.

Джерело: МОН

19 лютого

PISA-2022: як проводили оцінювання креативності підлітків?

Креативне мислення підлітків

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

Під час міжнародного освітнього дослідження PISA-2022, в якому аналізували рівень знань 15-річних українських підлітків, провели оцінювання їхнього креативного мислення. Зауважимо, що результати цього дослідження поки не опублікували.

Саме тому директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко поянсила, за яким принципом досліджували креативне мислення підлітків.

Як вона зауважила, оцінювання креативності є важким, бо це — фундаментальне поняття. Тому дослідники зосередилися на пошуку відмінностей від стандартного погляду.

«Наприклад, в одному із завдань було зображення обкладинки книги, і потрібно було придумати назву, а також коротко описати якомога оригінальнішу фабулу, щоб ніхто інший не міг би щось подібне вигадати.

У критеріях оцінювання позначено, які відповіді можна вважати стандартними. Вони побудовані на основі відповідей учнів з країн, які брали участь у пілотуванні цього інструменту. Відповіді, які відрізняються від загальних, так званих "шаблонних", отримають максимальні бали», — прокоментувала керівниця УЦОЯО.

Зокрема, завдання на креативність отримав не кожний учасник дослідження. 

«Якщо нам дозволять оприлюднити певну кількість завдань разом із результатами, ми будемо щасливі поділитися цим з українським читачем», — наголосила Тетяна Вакуленко.

За інформацією УП

19 лютого

Результати опитування вчителів щодо оновлення педагогічного стандарту

Якості вчителя під час освітнього процесу

Чи правильно оформлюєте додатки до наказів

Кожна компетентність, яка включена в професійний стандарт вчителя, на думку освітян, потребує додаткового розширення опису. Особливо це стосується інклюзивної компетентності, яка наразі є найбільш незрозумілою для педагогів.

Таку інформацію зазначено у звіті за результатами дослідження про застосування професійного стандарту вчителя в закладах загальної середньої освіти, яке в жовтні 2023 року провели Український інститут розвитку освіти спільно з Міністерством освіти і науки та Державною службою якості освіти України.

У професійних стандартах визначені очікувані норми та критерії професійної діяльності для певних груп. Не винятком є й професійні стандарти вчителів закладів загальної середньої освіти, які регламентуються Законом України «Про освіту» та наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №2736 від 24 грудня 2020 року.

За інформацією УІРО, метою онлайн-опитування було вивчення розуміння вчителями змісту, вимог і можливостей застосування професійного стандарту під час роботи. Зокрема, з моменту його затвердження минуло три роки, а тому стандарт потребує оновлення з урахуванням потреб фахівців, які безпосередньо його використовують.

До опитування долучились 7 639 освітян:

  • педагогічні працівники (92,4%);
  • керівники ЗЗСО (5,8%);
  • фахівці центрів ПРПП (1,8%). 

Дослідження крім опитування також містило запитання відкритого типу, де освітянам пропонували написати, які загальні компетентності необхідно додати до професійного стандарту, прибрати з нього або розширити їхній опис.

Тому відповідно до результатів дослідження:

  • 58% респондентів не вбачають потреби в додаванні компетентностей;
  • 5% вважають за потрібне додати соціальну компетентність;
  • 4% хотіли б додати компетентності в галузі ІКТ, культурну та громадянську.

Серед пропозицій вчителів було враховувати патріотичну, професійну, фінансову, релігійну (духовну), економічну та екологічну компетентності.

За даними дослідження, 0,5% респондентів також запропонували об’єднати деякі компетентності, проте вони не вказували, які саме.

Щодо варіантів, які вчителі пропонували вилучити з професійного стандарту, ними стали:

  • підприємницька компетентність — 31,5%;
  • соціальна — 24,7%;
  • лідерська — 24,6%;
  • громадянська — 20,2%;
  • культурна — 12%.

На думку фахівців УІРО, педагоги пропонують вилучити з професійного стандарту названі вище компетентності, оскільки «мають труднощі з розумінням їх сутності чи/або особливостями застосування під час виконання трудових функцій».

Окрім того, переважна більшість респондентів зауважила, що опис професійних компетентностей, які визначені в професійному стандарті, потребує розширення. Однак у відкритих відповідях вони часто вказували ті варіанти, які до цього пропонували виключити, що підтверджує попередній висновок експертів УІРО. Лише 5,8% відсотків учителів наголосили на тому, що в цьому немає потреби.

За матеріалами УІРО

18 лютого

Щодо завершення 2023/2024 навчального року

Дати завершення 2023/2024 навчального року

Атестаційні листи: алгоритм роботи

У Міністерстві освіти і науки опублікували роз’яснення щодо завершення навчального року через активне поширення в ЗМІ інформації про дати канікул у школах. 

В освітньому відомстві зауважили, що згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» під час дії воєнного стану тривалість навчального року встановлює Кабінет Міністрів України. Так, постановою від 28 липня 2023 р. № 782 він визначив, що 2023/2024 навчальний рік триває з 1 вересня 2023 до 28 червня 2024 року. 

Водночас це не суперечить призупиненій у дії частині 3 статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту», згідно з якою навчальний рік закінчується не пізніше 1 липня. Тобто, як і раніше, навчальний рік триває до кінця червня (29‒30 червня цьогоріч — вихідні).

Також відповідно до цього закону, педагогічна рада закладу освіти визначає структуру й тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу. Але так, щоб це було відповідно до обсягу навчального навантаження в навчальному плані й з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо.

Тривалість канікул у закладах освіти протягом навчального року не може становити менш як 30 календарних днів.

Щоб визначити дати завершення освітнього процесу та форми його організації в літній період, педагогічним радам і керівникам шкіл потрібно звернути увагу й на те, наскільки навчання в умовах війни вплинуло на психічний стан та інтелектуальний розвиток учнів, чи є в них освітні втрати та які активності будуть найбільш дієвими для їх подолання.

У червні школи можуть продовжити стандартний освітній процес, проводити додаткові заняття, консультації, екскурсії тощо.

Тому важливо, що заклад освіти самостійно визначає тривалість навчального року (тобто дату завершення занять), спираючись на встановлені урядом дати його закінчення. Також школа визначає дати канікул, необхідність і день проведення свята останнього дзвоника тощо.

Джерело: МОН