Що нового

в освітній сфері

25 липня

Які студенти матимуть відстрочку в 2024 році?

Відстрочки для студентів у 2024 році

План роботи на літній період

В Україні триває воєнний стан і мобілізація. Частина чоловіків може отримати відстрочку від призову.

До них відносяться студенти. Як зазначили в Міністерстві оборони України, відстрочку від призову матимуть дві категорії студентів.

Речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін в ефірі телемарафону зауважив, що відстрочку отримують від призову не всі, хто вступає у виші.

«Ті, хто вступає на бюджет на денну або дуальну форму, — це один з критеріїв», — акцентував представник відомства.

За його словами, другий критерій — рівень тієї освіти, яку вони мають здобувати.

«Рівень освіти, яку вони мають здобувати, має бути вищий, ніж у них є», — акцентував Дмитро Лазуткін.

Тобто, якщо людина — бакалавр, то вона має вступити в магістратуру, щоб отримати відстрочку.

Джерело: Освіта24

25 липня

Найпопулярніші спеціальності серед цьогорічних вступників

Популярні спеціальності серед вступників

Накази з основної діяльності: як скласти

Цього року для вступу до українських вишів абітурієнтам необхідні результати національного мультипредметного тесту. Зауважимо, що основна та додаткові сесії вже закінчились.

Наразі триває вступна кампанія до закладів вищої освіти, саме тому заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі телемарафону зазначив, які спеціальності є найпопулярнішими серед цьогорічних вступників. А також назвав професії, які стають ще потрібнішими на ринку.

За словами заступника очільника МОН, кожного року збільшується попит на такі спеціальності як психологія та комп'ютерні науки. Також популярними є право, економіка, менеджмент тощо.

«Зараз МОН працює над тим, аби підвищити популярність таких базових спеціальностей як фізика, хімія, біологія», — акцентував заступник керівника освітнього відомства.

Також для відомства дуже важливо, аби саме природничі науки та відповідні професії набували попиту та розвивалися.

Як наголосив Михайло Винницький, після перемоги України у війні з Росією, у період відбудови, очевидно, потрібно буде багато інженерних спеціальностей. Тож МОН сподівається на підвищення популярності відповідних професій.

За матеріалами 24tv

25 липня

Кабмін схвалив зміни в Державному стандарті профільної середньої освіти

Ззміни в Державному стандарті профільної освіти

Як підготуватися до уроку за допомогою нейромереж

У Кабінеті Міністрів затвердили Державний стандарт профільної середньої освіти. Цей стандарт застосовуватимуть в академічних ліцеях (10–12 класи), закладах професійної (професійно-технічної), а також фахової передвищої та спеціалізованої освіти (щодо здобуття повної загальної середньої освіти).

Оновлений документ передбачає можливість формувати індивідуальну освітню траєкторію: навчатися за академічним або професійним спрямуванням. Учні шкіл та студенти ЗП(Т)О і ФПО зможуть обирати профіль навчання, який пропонуватиме навчальні предмети / інтегровані курси для поглибленого чи професійно орієнтованого вивчення, а також предмети / інтегровані курси поза профілем.

З 1 вересня 2027 року учні та студенти зможуть навчатися за новим стандартом. До цього часу відбуватиметься підготовка до реформи: затвердження типової освітньої програми й модельних навчальних програм різних інтегрованих курсів і навчальних предметів, пілотування, зміна мережі закладів освіти, зокрема створення ліцеїв тощо. Уже з 2025 року розпочнеться пілотування стандарту.

Серед основних нововведень, що впровадить стандарт у сферу української освіти:

  • Вибір профілю навчання, як-от: математичний, STEM, IT, мовно-літературний тощо. 
  • Години для вивчення навчальних предметів / інтегрованих курсів за вибором. Кількість цих годин зростає з кожним роком навчання.

Інтегровані курси / навчальні предмети за обраним профілем: 10 клас — 280, 11 клас — 315, 12 клас — 420.

Інтегровані курси / навчальні предмети поза обраним профілем: 10 клас — 140, 11 клас — 315, 12 клас — 420.

Обов’язкові для всіх інтегровані курси / навчальні предмети: 10 клас — 840, 11 клас — 630, 12 клас — 420.

  • Кількість годин на обов’язкові навчальні предмети й інтегровані курси найбільша в 10 класі. Цей рік є адаптаційним. Його мета — визначитися з обраним профілем, можливо, по-новому поглянути на різні предмети. Отже, після 10 класу учні академічних ліцеїв, якщо потрібно, зможуть змінити профіль навчання без будь-яких освітніх втрат, пов’язаних із заглибленням у певний профіль. Адже відмінність між профілями в цей адаптаційний рік буде мінімальною.
  • Кількість годин для обов’язкових навчальних предметів та інтегрованих курсів за обраним профілем пропорційно зростає від 10 до 12 року навчання. Якщо буде потреба, заклад освіти може підсилити цими годинами предмети або курси, обов’язкові для всіх профілів.
  • Години на вибіркові курси або предмети охоплюють як профільні, так і позапрофільні предмети й курси. Це допоможе закладам освіти вповні реалізувати свою академічну свободу, а здобувачам освіти — розвиватися багатогранно.
  • Години для предметів і курсів за вибором можна перерозподілити на обов’язкові навчальні предмети або курси за обраним профілем, але НЕ можна додати до загальнообов’язкових курсів чи предметів. Саме така динаміка дасть змогу кожному й кожній вивчати саме те, що передбачено його / її індивідуальною освітньою траєкторією.
  • У тексті стандарту використано термін «клас / група» з огляду на те, що класно-урочна система — одна з можливих форм організації освітнього процесу. Отже, стандарт дає змогу формувати змінні групи для вивчення окремих освітніх компонентів (навчальних предметів, інтегрованих курсів, модулів тощо). Тобто вже згаданий Ілля зможе вивчати різні предмети й курси в різних групах — це залежатиме від індивідуального вибору кожного учня. 
  • Вимоги до результатів навчання сформовано на завершення 12 року навчання. Зафіксовано основні та поглиблені орієнтири для оцінювання. Основних мають досягти всі здобувачі освіти, а поглиблених — ті, для кого відповідна галузь чи кілька галузей є профілеутворювальними. Важливо: поглиблених орієнтирів для оцінювання можна досягнути повністю або частково. Це залежить від змісту освітньої програми, яку створить заклад освіти під час формування профілів.
  • У базовому навчальному плані розподіл годин подано для закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та спеціалізованої освіти. Варіанти розподілу годин залежать від того, за яким спрямуванням (академічним чи професійним) заклад освіти реалізуватиме цей Державний стандарт.
  • Окремі варіанти базового навчального плану запропоновано для класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини.
  • Для закладів фахової передвищої освіти й закладів спеціалізованої освіти розподіл навчального навантаження (для класів / груп академічного спрямування) наведено в кредитах ЄКТС.

За інформацією МОН

24 липня

ВПО, діти яких навчаються дистанційно, не позбавлятимуть виплат

Виплати для сімей ВПО

Фізичне та емоційне напруження: як допомогти дітям

Внутрішньо переміщених осіб, чиї діти навчаються дистанційно, не позбавлятимуть виплат. Якщо громадяни отримують фінансову допомогу на законних підставах, виплати продовжать надходити.

Таку інформацію зауважила віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук під час брифінгу в Миколаєві. 

Як вона зазначила, до неї звертаються люди з-поміж ВПО, які скаржаться, що деякі представники місцевої влади погрожують позбавити їх виплат, якщо діти з 1 вересня не навчатимуться очно.

«Це неправда, ніхто не має права позбавити виплат тільки за те, що діти не навчатимуться очно. Тому хочу заспокоїти мам, які хвилюються з цього приводу», — роз’яснила посадовиця.

За словами Ірини Верещук, на урядовому рівні вже ухвалили рішення з 1 вересня продовжити на пів року виплати людям з-поміж ВПО, які зараз отримують фінансову допомогу. Зокрема, йдеться про 1,5 мільйона осіб.

«Також ми звернулися до Міністерства соціальної політики з проханням розширити коло отримувачів цієї допомоги. Наразі очікуємо від них відповідь», — акцентувала віцепрем’єр-міністерка.

За інформацією Укрінформ

24 липня

В Україні підготували перших офіцерів безпеки для закладів освіти

Офіцери безпеки для закладів освіти

Як організувати безпечний простір для дитини

У 6 університетах завершилася підготовка першого набору офіцерів Служби освітньої безпеки (СОБ). Інспектори працюватимуть у школах вже з 1 вересня. Заплановано, що проєкт зі створення безпечного середовища охопить до кінця року до 2 тисяч закладів освіти зі всієї України.

Таку інформацію зазначили в Департаменті комунікації Національної поліції України.

Як зауважили в Нацполіції, добір офіцерів СОБ відбувався з-поміж поліціянтів. Фахівців навчали в 6 закладах вищої освіти:

  • Національній академії внутрішніх справ;
  • Донецькому університеті внутрішніх справ;
  • Львівському університеті внутрішніх справ;
  • Дніпропетровському університеті внутрішніх справ;
  • Харківському університеті внутрішніх справ;
  • Одеському університеті внутрішніх справ.

Під час навчання інспектори, більшість із яких жінки, здобули ключові навички, необхідні для забезпечення належного рівня безпеки в школах.

«Особливу увагу приділяли вивченню вікових особливостей психологічного й фізичного розвитку дітей шкільного віку, принципам інклюзивної освіти та методикам ефективної комунікації», — повідомила керівниця Управління організації служби освітньої безпеки Надія Ситник.

За її словами, офіцери СОБ з’являються в закладах освіти вже у серпні та виконуватимуть 3 основні функції:

  • правоохоронну: слідкуватимуть за безпекою учнів і освітян, комунікуватимуть з екстреними службами, контролюватимуть перепускний режим тощо;
  • наставницьку: сприятимуть національно-патріотичному вихованню української молоді, мотивуватимуть дітей до активної життєвої позиції тощо;
  • просвітницьку: спілкуватимуться з учнями про негативні наслідки шкідливих звичок, булінг, кібергігієну, а також навчатимуть шкільні громади, як діяти в разі небезпеки.

Зокрема, у разі надзвичайної ситуації чи загрози, інспектори забезпечуватимуть евакуацію всіх учасників освітнього процесу.

Як зазначили в Нацполіції, другий етап добору офіцерів СОБ проводили серед цивільних осіб. Зараз претенденти на посади інспекторів проходять:

  • тестування знань законодавства;
  • медичні обстеження;
  • перевірку рівня фізичної підготовки;
  • співбесіди.

За інформацією Нацполіції України

24 липня

Ключові результати роботи освітнього омбудсмена за 5 років

Перший освітній омбудсмен Сергій Горбачов

Протокол засідань команди психолого‑педагогічного супроводу

14 серпня 2024 року завершується п’ятирічна каденція першого освітнього омбудсмена України Сергія Горбачова. За цей час його Служба отримала 7 851 офіційно оформлене звернення від учасників освітнього процесу (приблизно 80% із них — від батьків і вчителів).

Саме тому в Офісі освітнього омбудсмена Сергія Горбачова опублікували підсумки роботи за останні 5 років. 

Насамперед, серед основних завдань освітнього омбудсмена та його Служби:

  • опрацювання звернень від учасників освітнього процесу, редагування та відновлення прав;
  • опрацювання законодавства у сфері освіти та розроблення пропозицій для його вдосконалення;
  • публічна комунікація щодо роз’яснення учасникам освітнього процесу їхніх прав.

У період за 5 років, з 1 листопада 2019 року до 30 червня 2024 року Служба освітнього омбудсмена надала:

  • 1 603 рекомендацій закладам освіти;
  • 1 083 рекомендацій органам управління освітою;
  • 187 повідомлень до правоохоронних органів;
  • 9 151 телефонну консультацію про дотримання прав в освіті;
  • 3 647 консультації в месенджері офіційної сторінки Facebook.

Як зауважили в Офісі освітнього омбудсмена, тематика звернень учасників освітнього процесу з 2020 до 2024 року «відображала актуальні проблеми життя країни та освіти». Найпоширенішими щороку були питання, які стосувалися оплати праці освітян:

  • затримки або скасування виплат;
  • доплат і надбавок;
  • виплат допомоги на оздоровлення;
  • матеріального заохочення;
  • диференціації посадових окладів тощо.

Окрім того, учні та студенти, освітяни, батьки й опікуни найчастіше зверталися щодо:

  • у 2020 році — умов праці освітян; безпечних і нешкідливих умов навчання; організації та проведення ДПА / ЗНО;
  • у 2021 році — реорганізації (ліквідації, утворення) закладів освіти й науково-методичних установ; протидії булінгу й мобінгу; щеплення проти COVID-19; допуску освітян до роботи під час пандемії;
  • у 2022 році — облаштування укриттів; умови праці освітян під час дії воєнного стану (простій, призупинення трудового договору тощо); дій у разі надзвичайного стану або військових дій;
  • у 2023 році — умов праці освітян; атестації й сертифікації педагогів;
  • у 2024 році — дій у разі надзвичайного стану або військових дій; протидії булінгу й мобінгу. 

Також за 5 років роботи Сергій Горбачов провів 28 особистих прийомів в онлайн- і офлайн-форматах.

Джерело: Освітній омбудсмен

23 липня

Кому потрібно подати військово-облікові документи під час вступу до вишу?

Документи для подання до вишу

Як підготуватися до уроку за допомогою нейромереж

Під час зарахування на навчання до коледжів або університетів військово-облікові документи мають подати:

  • чоловіки віком від 17 (зокрема, ті, кому 17 виповниться у 2024 році) до 60 років;
  • жінки, які вже здобули медичну або фармацевтичну спеціальність (якщо подальше навчання відбуватиметься на базі вже здобутої освіти за відповідними спеціальностями), або жінки, які декларують себе військовозобов’язаними.

Таку інформацію зазначили в Міністерстві реінтеграції, посилаючись на роз’яснення Міністерства освіти і науки України щодо виконання пункту 34 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів».

Вступники можуть подавати до приймальних комісій закладів освіти військово-облікові документи як у паперовому, так і в електронному вигляді.

Зокрема в Мінреінтеграції зауважили, що в період проведення мобілізації та/або під час дії воєнного стану призовники й військовозобов’язані, які отримали статус внутрішньо переміщених осіб, мають протягом 7 днів:

  • стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації як ВПО;
  • надати закладу освіти військово-облікові документи з відомостями про перебування на військовому обліку за місцем реєстрації як ВПО.

Окрім того, якщо вступник (з-поміж допризовників) підлягає взяттю на військовий облік і виїхав за кордон не з тимчасово окупованих територій або територій активних бойових дій, він має повернутися в Україну для взяття на військовий облік призовників і оформлення військово-облікових документів.

Акцентуємо, що вступна кампанія до профтехів триватиме до кінця вересня 2024 року. А прийом заяв на бюджет і контракт до закладів вищої освіти триватиме до 31 липня. Після цього університети зможуть проводити додаткові набори лише на контракт.

Джерело: Міністертсво реінтеграції

23 липня

Кабмін затвердив дату початку навчального року

Початок нового навчального року

Розвиток комунікативних навичок педагогів: план роботи

У Кабінеті Міністрів України затвердили постанову «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні».

Через зупинення дії частини третьої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо тривалості, дати початку та закінчення навчального року, а також надання відповідних повноважень уряду, постанова врегульовує питання організованого початку 2024/2025 навчального року.

Таким чином тривалість 2024/2025 навчального року в закладах загальної середньої освіти визначено з 2 вересня 2024 року до 30 червня 2025 року. Під час схвалення цього рішення, уряд орієнтувався на відсутність звернень від абсолютної більшості громад щодо початку навчального року раніше і потребу в часі на ретельну підготовку закладів освіти до приймання учнів.

Зокрема в документі зазначено, що обласні та Київська міська військові адміністрації спільно із засновниками закладів освіти мають забезпечити організований початок навчального року залежно від безпекової ситуації.

Як зауважили в МОН, у межах затвердженої урядом тривалості навчального року педагогічна рада визначає структуру й тривалість навчального року в закладі загальної середньої освіти, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу. 

Визначаючи це, вона враховує час, передбачений освітньою програмою, обсяг навчального навантаження в навчальному плані й вікові особливості, фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дітей, особливості регіону тощо.

Тривалість канікул у закладах освіти впродовж навчального року не може становити менш як 30 календарних днів.

Тобто заклад освіти може самостійно визначати структуру навчального року та форми організації освітнього процесу. Зокрема, з огляду на те, наскільки навчання в умовах війни вплинуло на психічний стан та інтелектуальний розвиток учнів, чи є в них освітні втрати, якою є безпекова та енергетична ситуація тощо.

За інформацією МОН

23 липня

Дослідження показало, що близько 60% учнів харчуються у шкільних їдальнях

Харчування дітей в закладах освіти

Відвідування ЗДО без організації харчування: як оформити

У 2022-2023 навчальному році в школах України харчувалися 1 544 405 учнів, із них 46% (713 220 осіб) — безплатно.

Таку інформацію зазначено у результатах дослідження School Meals Case Study: Ukraine («Кейс-стаді шкільного харчування: Україна»), яке Міністерство освіти і науки України та Міністерство охорони здоров’я презентували міжнародним партнерам у межах Коаліції шкільного харчування.

Детальніше ознайомитися зі змістом звіту можна в прикріпленому документі. 

Відповідно до даних Інституту освітньої аналітики, у 2022–2023 навчальному році їдальні мали 67,5% (8 726) шкіл із 12 926 закладів освіти, що працювали.

Зокрема, у дослідженні School Meals Case Study: Ukraine зазначається, що:

  • 54,4% українських шкіл організовували харчування для всіх своїх учнів і учениць;
  • 7% — лише для пільгових категорій;
  • 26,5% закладів працювали дистанційно або в змішаному форматі, тому не забезпечували дітей харчуванням;
  • 12,1% — не могли організувати харчування учнів і учениць під час очного навчання.

Щодо проблем, які заважали організації харчування, то представники опитаних закладів освіти найчастіше називали:

  • проблеми з електропостачанням;
  • відсутність достатнього фінансування в місцевому бюджеті;
  • відсутність інфраструктури шкільного харчування;
  • відсутність постачальників і проблеми з логістикою отримання продуктів.

За словами аналітиків, після початку повномасштабної війни кількість дітей, які харчуються в школі, та кількість дітей, які харчуються безплатно, зменшилася вдвічі (порівняно з 2021–2022 навчальним роком).

У середньому в закладах освіти відвідували їдальні 60% дітей:

  • 38% харчувалися коштом батьків,
  • 22% — безплатно.

Зокрема, у 2022-2023 навчальному році кількість дітей-ВПО, які безплатно харчувалися в школах, склала 53 316 осіб, що вдвічі більше, ніж загальна кількість за попередній рік (24 857).

Як зауважили фахівці, Всесвітня продовольча програма (ВПП) наразі частково забезпечує харчування приблизно 60 000 учнів (420 шкіл в 11 регіонах України). Фінансування харчування решти пільгових категорій відбувається коштом місцевих бюджетів.

Заклади дошкільної освіти Школи: 1-4 класи Школи: 5-11 класи Усі школи
Кількість дітей 826 872 особи 439 100 осіб 3 758 717 осіб 4 197 817 осіб
Належать до пільгових категорій 12 265 осіб 181 300 осіб 201 544 особи 382 875 осіб
Харчувалися 400 157 осіб 1 065 570 осіб
Вартість одного прийому їжі 41,4 гривні 26,42 гривні 27.5 гривні
Кількість навчальних днів у році 175 175 175 175
Кількість днів харчування 175 175 175 175


Також Міністерство освіти і науки спільно з проєктом DECIDE розробили цифрове рішення для моніторингу потреб реформи шкільного харчування. Його здійснюватимуть за допомогою освітнього додатка «Мрія». У застосунку освітяни, учні та їхні батьки також зможуть знайти всю необхідну інформацію про шкільне харчування.

За інформацією НУШ

Заклади дошкільної освітиШколи: 1–4 класиШколи: 5–11 класиУсі школиКількість дітей826 872 особи439 100 осіб3 758 717 осіб4 197 817 осібНалежать до пільгових категорій12 265 осіб181 300 осіб201 544 особи382 875 осібХарчувалися400 157 осіб––1 065 570 осібВартість одного прийому їжі 41,4 гривні26,42 гривні27.5 гривні–Кількість навчальних днів у році 175175175175Кількість днів харчування175175175175
Школи: 1–4 класи Школи: 5–11 класи Усі школи

23 липня

Основні зміни нової навчальної програми предмету «Захист України»

Нова програма предмету «Захист України»

Накази з основної діяльності: як скласти

Розроблено проєкт модельної навчальної програми «Захист України» для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. 

Відповідна програма є ключовим елементом комплексного оновлення предмета, спрямованого на формування в молоді національної ідентичності та навичок для захисту власного життя. Зазначимо, що програма має ще отримати гриф «Рекомендовано» за результатами експертизи та відповідний наказ до затвердження від МОН.

В оновленому проєкті програми «Захист України» відображено реалії та виклики, з якими стикається наша держава, її розроблено з урахуванням досвіду та рекомендацій провідних експертів у сфері оборони, громадських організацій та освітян.

Насамперед, проєкт програми передбачає єдиний зміст для всього учнівства, незалежно від статі, що сприяє рівним можливостям у набутті важливих навичок. Зміст предмета охоплює широкий спектр тем, актуальних для розуміння сучасного світу, зокрема інноваційні технології, інформаційну безпеку та домедичну допомогу.

«Сьогодні наше завдання — підготувати молодь до викликів сучасного світу, який стрімко змінюється. Ми прагнемо розвивати в підлітків критичне мислення, вміння адаптуватися та реагувати. Оновлення програми предмета «Захист України» спрямовано на формування важливих життєвих навичок: від надання першої допомоги до розуміння сучасних технологій. Ми надаємо особливу увагу розвитку громадянської свідомості та системи цінностей, які допоможуть нашим дітям стати відповідальними членами суспільства. Цей предмет про можливості. Про те, як бути готовим до різних життєвих ситуацій, допомагати собі та іншим, як бути активним громадянином своєї країни», — зауважив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Таким чином, учні 10 класів опановуватимуть основи національної безпеки та оборони України, знайомитимуться із принципами управління та планування, вивчатимуть озброєння та військову техніку. Значну увагу надано в програмі практичним навичкам: орієнтуванню на місцевості, основам інженерної фортифікації, стрілецькій підготовці.

Щодо програми 11 класу, то вона фокусується на розвитку військових технологій, особливостях інформаційної безпеки, поглибленні знань з домедичної допомоги. Важливим аспектом є вивчення методів захисту цивільного населення в кризових умовах, можливостей і способів оборони України.

Серед інноваційних підходів до навчання оновленого предмета:

  1. Оновлена програма з акцентом на практичних навичках.
  2. Навчальний день раз на місяць, щоб глибше зануритися в матеріал та ефективніше відпрацьовувати практичні навички. Для цього створюють спеціально обладнані осередки, де учні зможуть практикувати набуті знання на новому технічному обладнанні.
  3. Сучасне обладнання — осередки будуть оснащені комп'ютерними симуляторами управління дронами, інтерактивними лазерними стрілецькими тренажерами та інструментами для опанування правил домедичної допомоги.
  4. Підготовка вчителів — уже понад 100 тренерів пройшли навчання та матимуть змогу передавати знання вчителям з регіонів, підвищуючи їхню кваліфікацію. Це дасть змогу ефективно викладати за новою програмою та застосовувати сучасні педагогічні підходи.

Окрім того, ключовим акцентом проєкту є практична підготовка. Кожен модуль передбачає засвоєння і відпрацювання конкретних навичок з керування дронами, інформаційної безпеки, навігації, розвідки на основі відкритих джерел (OSINT), стресо- та психологічної стійкості.

Для закріплення відпрацювання практичних умінь та навичок обов’язкове проведення навчально-польових зборів або тренінгових занять. Під час реалізації програми можливе використання таких форм освітньої діяльності, як навчальні екскурсії, проєкти, ігри тощо.

За матеріалами МОН

23 липня

Скільки заробляє молодий вчитель без стажу

Зарплата молодого вчителя

Протокол засідань команди психолого‑педагогічного супроводу

В Україні у 2024 році планувалося офіційне підвищення зарплат вчителів. Уряд обіцяв, що це відбудеться у два етапи.

Однак важливо зауважити, що оплата вчителя залежить від різних факторів. Зокрема, вона складається зі ставки та надбавок.

Найнижчий посадовий оклад станом на минулий рік отримував молодий вчитель без стажу роботи — 5 699 гривень.

Також до цієї суми потім додавали наступні надбавки:

  • надбавка за вислугу років — 627 гривень (10% для молодих вчителів, якщо вони вже матимуть досвід роботи);
  • надбавка за класне керівництво — 1 300 гривень;
  • надбавка за престижність праці — 1 254 гривні;
  • надбавка за гарну працю — 522 гривень;
  • надбавка на допомогу на оздоровлення (у разі надання щорічної відпустки) — 522 гривень.

Відповідно до даних МОН України, середня заробітна плата молодого вчителя без стажу могла становити близько 10 тисяч гривень.

Джерело: Факти

22 липня

В Україні обговорили виклики безбар’єрності в освітньому середовищі

Безбар'єрний простір у закладах освіти

Як організувати співпрацю з батьками дітей з ООП

Нещодавно відбулося засідання Ради з прав людини, гендерної рівності та різноманіття при Міністерстві закордонних справ України. 

Ініціатором заходу стала перша леді Олена Зеленська, були також присутні представники уряду та міжнародних організацій. Від МОН участь в обговоренні взяла заступниця міністра освіти і науки Євгенія Смірнова.

У процесі засідання учасники обговорили виклики у сфері безбар'єрності, спричинені війною, та перспективи їхнього подолання. Особливу увагу надали питанням створення рівних можливостей в освіті.

«Забезпечення рівних прав та можливостей в освіті для кожного і кожної є одним із головних пріоритетів державної політики в Україні. Нас не зупиняють тривоги, ракетні удари, шахеди в повітряному просторі. Ми маємо забезпечити підтримку та можливості в освіті для всіх», — зауважила представниця МОН Євгенія Смірнова.

Зокрема, заступниця очільника освітнього відомства розповіла про ключові досягнення МОН у сфері інклюзивної освіти:

  • затверджено національну стратегію розвитку інклюзивного навчання до 2029 року;
  • реалізовано 36 заходів із плану створення безбар'єрного простору на цей рік;
  • забезпечено 100% потреби в підручниках шрифту Брайля;
  • закуповуються інклюзивні автобуси;
  • розбудовується мережа інклюзивно-ресурсних центрів.

Також під час засідання були презентовані здобутки ДУ «Школа супергероїв» та проєктів для військових — порталу «Освіта для ветеранів» для навчання та перекваліфікації учасників бойових дій і проєкту «Точка дотику» для психолого-педагогічного супроводу осіб, які втратили зір внаслідок війни.

«У наших планах — створити в Україні таку систему освіти, щоб кожен і кожна, хто прагне здобувати знання і професію, мали безбар'єрний доступ до всіх можливостей», — акцентувала заступниця міністра освіти.

За результатами засідання, Рада сформувала заяву про підтримку Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні до 2030 року. Зі свого боку, МОН продовжуватиме роботу над упровадженням безбар'єрності в освітній сфері, співпрацюючи з міжнародними партнерами та використовуючи найкращий світовий досвід.

Джерело: МОН

21 липня

Який алгоритм дій в дошкільному закладі під час повітряної тривоги

Правила поведінки в ЗДО при повітряній тривозі

Як організувати безпечний простір для дитини

Наразі, у сучасних реаліях України безпека дітей у закладах дошкільної освіти має особливе значення. 

Саме тому в Міністерстві освіти і науки опублікували алгоритм дій для працівників закладів дошкільної освіти у разі оголошення повітряної тривоги. Кожен слайд матеріалу містить інструкцію щодо конкретного етапу — від оголошення сигналу тривоги до повернення з укриття.

Детальніше ознайомитися з алгоритмом можна в прикріпленому документі. 

У МОН також акцентують на важливості регулярного проведення навчань та тренувань щодо вміння оперативно спуститися в укриття. Це допоможе дітям та працівникам ЗДО забезпечити швидку та ефективну реакцію в разі загрози.

Важливо пам’ятати, що спокій та організованість дорослих — один із ключових факторів безпеки дітей у надзвичайних ситуаціях. 

За матеріалами МОН

21 липня

Результати реформи шкільного харчування в Україні презентували на міжнародному рівні

Результати реформи шкільного харчування

Накази з основної діяльності: як скласти

Нещодавно відбулась знакова подія для реформи шкільного харчування в Україні. Уперше наша країна провела захід у межах Коаліції шкільного харчування та Дослідницького консорціуму шкільного здоров'я та харчування.

Під час цього заходу відбулася презентація дослідження «School Meals Case Study: Ukraine» Україна поділилася з міжнародними партнерами своїм успішним досвідом, накопиченим за 4 роки реалізації реформи.

«Це особлива подія, де Україна в новому для себе статусі: як учасниця Коаліції шкільного харчування, глобального об`єднання понад 100 країн. Це почесно та відповідально. Надмета всієї Коаліції шкільного харчування — виростити здорове покоління зі здоровими харчовими звичками, закладеними ще в дитинстві. Цілі України та Коаліції повністю збігаються. Далі йдемо разом», — зауважили перша леді України Олена Зеленська, яка є ініціаторкою реформи шкільного харчування.

Серед ключових досягнень реформи шкільного харчування:

  • оновлення нормативної бази;
  • модернізація інфраструктури;
  • облаштування пілотної фабрики-кухні;
  • підвищення кваліфікації управлінців і кухарів.

Зокрема, міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків і заступниця міністра економіки Надія Бігун розкрили вплив якісного харчування на здоров'я учнів та економіку країни. Зі свого боку, керівник Команди реформи шкільного харчування Орест Степаняк представив успішні кейси впровадження змін.

Також під час події учасники обговорили виклики воєнного часу та окреслили нагальні потреби: 

  • підтримку громад для забезпечення гарячими обідами учнів 1–4 класів та дітей пільгових категорій; 
  • модернізацію інфраструктури харчоблоків; 
  • створення можливостей для підвищення кваліфікації кухарів. 

Було презентовано перспективні проєкти з будівництва фабрик-кухонь у Запорізькій, Одеській і Львівській областях.

Окрім того, міжнародні партнери — Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Бюро ВООЗ в Україні, ВПП ООН, Швейцарсько-українські проєкти «Діємо для здоров'я» та DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», а також проєкт «Культфуд» Євгена Клопотенка — представили результати своєї підтримки реформи. А гості мали можливість скуштувати страви зі шкільного меню, приготовані кухарями першої в Україні фабрики-кухні в Бучі.

Відповідна подія стала важливим кроком до подальшої співпраці з Коаліцією шкільного харчування. Восени Україна прийматиме регіональний саміт Коаліції.

За інформацією МОН

19 липня

Кабмін схвалив спрямування субвенції на ще 7 шкільних укриттів

Субвенція на укриття в закладах освіти

Як організувати безпечний простір для дитини

У межах донабору проєктів ремонту й будівництва укриттів у школах Кабінет Міністрів України затвердив розподіл субвенції з державного до місцевих бюджетів.

Серед проєктів, на котрі будуть спрямовано кошти:

  • Миколаївська область — реконструкція 1 протирадіаційного укриття та будівництво 1 споруди цивільного захисту подвійного призначення;
  • Запорізька область — будівництво 1 протирадіаційного укриття;
  • Київська область — облаштування 1 споруди цивільного захисту (укриття);
  • Вінницька область — будівництво 1 протирадіаційного укриття;
  • Сумська область — будівництво 1 захисної споруди цивільного захисту;
  • Дніпропетровська область — капітальний ремонт 1 протирадіаційного укриття.

Загальна вартість проєктів у межах донабору становить 208,56 млн грн. Цьогорічна субвенція — 2,5 млрд гривень, частину з цих коштів уряд уже розподілив на 50 проєктів капітального ремонту та будівництва укриттів.

Окрім того, згідно з постановою КМУ від 12 квітня 2024 р. № 417 громади повинні щомісяця надавати інформацію про використання коштів та завантажувати фотографії об’єктів на платформу DREAM. Кожен охочий може ознайомитися з проєктами, статусом і кошторисом у розділі «Фінансові програми».

Щодо громад, які не отримали субвенцію на облаштування безпечних освітніх просторів, то вони мають можливість залучити кошти з інших джерел, наприклад, від міжнародних партнерів. Для цього громади мають створити профіль в екосистемі DREAM, додати власні проєкти та стежити за оголошеннями про можливість фінансової підтримки.

Додаткові матеріали щодо розроблення проєктно-кошторисної документації (ПКД), облаштування та фінансування укриттів можна знайти на порталі «Моя Фортеця». Також є можливість переглянути проєкти повторного використання та адаптувати під потреби закладу освіти. Деякі з цих проєктів громади вже використовували в межах подання на субвенцію.

За інформацією МОН

19 липня

МОН опублікувало результати дослідження щодо булінгу в українських школах

Булінг у закладах освіти України

Як навчити дітей дбати про свою безпеку

Міністерство освіти і науки України схвалило проведення дослідження «Булінг та толерантність у закладах освіти після 24 лютого 2022 року», яке проводилося в листопаді 2023 — січні 2024 року. Дослідження охопило 5576 учнів 5–9 класів (віком 10–14 років) з усіх регіонів України, крім тимчасово окупованих територій.

Метою дослідження було виявити рівень поширеності булінгу серед школярів, його видів і причин, а також змін після початку повномасштабного вторгнення росії.

Основні результати дослідження викладено нижче. 

1. Поширеність булінгу:

  • 51,3% опитаних учнів зазначили, що коли-небудь стикалися з булінгом: 55,9%, дівчат і 46,2% хлопців.
  • 24,7% учнів стали мішенями булінгу з початку повномасштабного вторгнення.
  • Найчастіше булінг траплявся в Києві (33,7% учнів). Загалом це більш поширене явище для міст, зокрема обласних центрів (34,4%).
  • У сільській місцевості 25,3% учнів заявили про булінг. У містах районного значення та інших містах — відповідно 25,8% і 24,1%).
  • Найрідше про випадки булінгу повідомляли учні східних (18%) та південних (22%) областей.

2. Різновиди булінгу:

  • заклики товаришувати з певними друзями (25,9%);
  • поширення неправдивих чуток (24,0%);
  • отримування образливих онлайн-повідомлень (21,4%)
  • зверхні та принизливі відгуки про зовнішність (21,8%);
  • жарти або розповіді анекдотів так, щоб було зрозуміло, що це буцімто про мішень булінгу (18,3%).

3. Основні приводи для булінгу:

  • зовнішність (28,7%). Дівчата частіше, ніж хлопці заявляли про булінг на цій підставі: 35,2% проти 26,9%;
  • особливості поведінки — надто активна, сором’язлива чи нерішуча, надто несхожа на інших тощо (22,6%);
  • світогляд, відмінний від думки інших (21,5%);
  • уподобання чи хобі (18,7%);
  • мовна ознака: 8,3% для російської мови та 6,9% для української мови.

4. Звернення по допомогу:

  • 59,4% постраждалих від булінгу зверталися по допомогу.
  • Найчастіше зверталися до батьків і вчителів.
  • Дівчата частіше зверталися по допомогу, ніж хлопці: 62,4% проти 55,8%.
  • Зі збільшенням віку опитаних зменшується частота звернень по допомогу. Серед учнів 5 класів по допомогу зверталися 68,1%, серед 9 класів цей показник скорочується до 47,9%.

5. Реакція школи на булінг:

  • 12,4% випадків — до школи викликали батьків і кривдника, і постраждалого.
  • 14,7% випадків — викликали або батьків кривдника, або батьків постраждалого.
  • Найефективнішим методом виявилося залучення психолога (68,4% випадків припинення або послаблення булінгу). Водночас поєднання різних методів одночасно дало найліпші результати під час роботи з булінгом.

6. Залученість дорослих до булінгу:

  • 19,6% опитаних зазначили, що вчителі або інші дорослі зі школи, які були свідками цькування, не зробили нічого.
  • 14,7% респондентів стикалися з ситуаціями, коли до булінгу були залучені батьки однокласників (наприклад, хтось з батьків публічно висловлюється образливо про дитину або закликав її бойкотувати).

Зокрема, під час дослідження було виявлено низку проблем, таких як недостатню реакцію вчителів на випадки булінгу та потребу учнів у психологічній підтримці.

Надалі результати дослідження буде використано для вдосконалення політики протидії булінгу в українських школах, розроблення ефективних механізмів реагування на такі випадки та створення безпечного освітнього середовища для всіх учнів.

Джерело: МОН

19 липня

МОН запровадило гранти від держави для вступників на контракт

Державні гранти для навчання у вишах

Накази з основної діяльності: як скласти

Цьогоріч вступники, які претендують на навчання на контракті, матимуть унікальну можливість отримати додаткову фінансову підтримку — державний грант. Це допоможе частково покрити вартість навчання на будь-якій бакалаврській програмі (або на програмі підготовки медика). Таке рішення ухвалено урядом України та розроблялося Міністерством освіти і науки України у співпраці з Міністерством цифрової трансформації та Міністерством економіки.

Державний грант — це можливість для вступників, які здобуватимуть першу вищу освіту за контрактом отримати від 15 тисяч грн і більше на рік для покриття частини вартості навчання.

Зауважимо, що вступ на бюджетну форму залишається без змін: якщо студент вступає на бюджетне місце, держава оплачує всю вартість навчання.

«Нова система фінансування — це про принцип «гроші ходять за студентом». Так абітурієнти отримають більше свободи у виборі майбутньої професії, адже орієнтуватимуться на власні бажання, а не наявність бюджетних місць в університеті. З іншого боку, такий підхід стимулюватиме конкуренцію за вступників між ЗВО. У довгостроковій перспективі це сприятиме покращенню якості освіти, професійному розвитку викладачів, розвитку науки та інновацій. Це революційний крок для української системи вищої освіти», — зауважив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

«За рішенням про запровадження державних грантів стоїть не тільки допомога майбутнім вступникам. За цим рішенням також — заохочення для нашої молоді залишатися в Україні та вступати в заклади вищої освіти тут. І ми, як представники держави, активно працюємо над тим, щоб кожен і кожна змогли реалізувати свій потенціал в Україні, щоб держава стала інструментом для досягнення успіху громадян. Тому активно трансформуємо систему освіти та створюємо нові механізми для підтримки молоді. Важливо, що така ініціатива стане доступною для вступників уже в цьому навчальному році», — акцентував міністр освіти та науки Оксен Лісовий.

Грант отримати може той вступник, який:

  • вступає на бакалаврат (або магістра медичного, ветеринарного, фармацевтичного спрямування) після школи або коледжу;
  • вступає на денну або дуальну форму навчання на контракт;
  • має результати НМТ (ЗНО) з будь-яких двох предметів з оцінками не менше ніж 150 балів (грант першого рівня) або не менше ніж 170 балів (грант другого рівня).

Загалом сума гранту визначається індивідуально для кожного — за результатом НМТ та з урахуванням коефіцієнту спеціальності:

  • для вступників із результатом НМТ від 150 балів з будь-яких 2-х предметів є можливість отримати грант у розмірі 15 тис. грн.
  • грант 2-го рівня передбачає, що вступники з результатом НМТ від 170 балів з будь-яких 2-х предметів претендуватимуть на грант у розмірі 25 тис. грн.

Зокрема, розмір гранту може бути більшим (тобто, помножений на відповідний коефіцієнт), що залежатиме від обраної спеціальності.

Як зауважили в МОН, для деяких спеціальностей не передбачено гранту першого рівня, лише другого (отже, для вступників, у яких не менше ніж 170 балів із мінімум двох предметів).

«Розвиток людського капіталу — це один із пріоритетів держави. Саме на це ми опиралися у підборі спеціальностей, для яких додається коефіцієнт. Безумовно, все, що пов’язане з медициною, реабілітацією, освітою матиме найбільшу підтримку. А також стратегічно важливі — наукові галузі, інженерія та професії для відбудови. Загалом для нас реалізація кожного студента і студентки в Україні — надзвичайно цінна, оскільки від цього залежить наше майбутнє», — зазначив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

Окрім того, передбачено наступний алгоритм дій для отримання грантів:

  • Щоб подати заявку на отримання державного гранту, вступники мають визначитися з пріоритетним закладом освіти та обрати відповідну освітню програму через свій електронний кабінет вступника. Рекомендуємо ознайомитися з вартістю контракту для обраної програми, щоб зрозуміти, яка частина цієї вартості може бути покрита грантом. Якщо вступник/-ця відповідає умовам для отримання гранту, тоді отримає відповідне повідомлення у своєму електронному кабінеті. 
  • Після успішного зарахування на бажану програму, студент/-ка має подати заяву на грант через свій електронний кабінет в Єдиній державній електронній базі освітньої інформації (ЄДЕБО) в період з 5 вересня до 31 жовтня 2024 року. Після оброблення заяви, студента/-ку буде поінформовано про призначення гранту на перший рік навчання із зазначенням відповідної суми. Зазначимо, що грант надається на весь термін навчання, проте виплати проводитимуть двічі на рік.
  • Після схвалення вашої грантової заявки потрібно буде через мобільний застосунок «Дія» пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію; обрати в мобільному застосунку «Дія» послугу з отримання гранту. Далі необхідно відкрити в одному з банків України рахунок зі спеціальним режимом використання для зарахування гранту.
  • Якщо вступник/-ця є неповнолітнім/-ньою, то запит на отримання державного гранту подає один із батьків або законних представників. Кошти, отримані у формі гранту, можуть бути використані лише для оплати навчання в ЗВО, з яким підписано відповідний контракт.

За матеріалами МОН

19 липня

В українських закладах облаштують 3 укриття завдяки фінансуванню Литви та UNITED24

Укриття в закладах освіти України

Як організувати безпечний простір для дитини

Уряд виділив 32,85 млн грн на капітальний ремонт і будівництво укриттів у трьох закладах загальної середньої освіти. Це кошти, які Україна отримала в межах урядової підтримки Литви через фандрейзингову платформу UNITED24.

Нещодавно в Кабінеті Міністрів затвердили відповідно постанову «Про розподіл у 2024 році коштів з рахунка для задоволення потреб освіти і науки, відкритого Міністерством освіти і науки в Національному банку, на задоволення потреб у забезпеченні безпечного освітнього середовища». 

Таким чином, кошти будуть спрямовані на:

  • 987,94 тис. грн: капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту або споруди подвійного призначення в опорному закладі загальної середньої освіти Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області;
  • 19,08 млн грн: будівництво захисної споруди цивільного захисту в ліцеї Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області;
  • 12,78 млн грн: капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту або споруди подвійного призначення в ліцеї Садівської сільської ради Сумського району.

За інформацією МОН

18 липня

Нагадування абітурієнтам: як перевірити правильність даних в ЄДЕБО

Вступна кампанія в 2024 році

Фізичне та емоційне напруження: як допомогти дітям

Абітурієнтам і абітурієнткам, які цьогоріч вступають до закладів вищої освіти, варто завчасно перевірити правильність своїх даних в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО). Вони мають збігатися з даними в атестаті про повну загальну середню освіту й сертифікаті НМТ.

Відповідну перевірку на відсутність помилок можна зробити за допомогою онлайн-реєстру документів про освіту за посиланням.

Таким чином вступники зможуть знайти в реєстрі інформацію про документи, виготовлені з 2000 року (окрім інформації про випускників військових ЗВО та військових навчальних підрозділів ЗВО).

Зокрема, наявність розбіжностей у наступних документах може ускладнити створення електронного кабінету, у якому абітурієнти подаватимуть заяви про вступ:

  • прізвищі,
  • імені,
  • по батькові,
  • даті народження,
  • громадянстві тощо. 

Якщо під час перевірки виявлено помилку в атестаті, то вступнику потрібно звернутися до школи, яка видала документ, або до технічного адміністратора ЄДЕБО (під час вступної кампанії).

Для виправлення розбіжностей у даних сертифіката НМТ / ЗНО варто звернутися до регіонального центру оцінювання якості освіти, у якому абітурієнт реєструвався для проходження тестування. 

За матеріалами Освіта.юа

18 липня

Омбудсмен вважає неправомірним початок навчального року в серпні

Початок нового навчального року

Розвиток комунікативних навичок педагогів: план роботи

Достроковий початок навчального року в середині серпня є порушенням чинного законодавства.

Таку тезу висловив освітній омбудсмен Сергій Горбачов, коментуючи рішення деяких місцевих органів влади про початок навчального року з 19 серпня.

Як він зауважив, під час дії воєнного стану тривалість навчального року, дата його початку та закінчення визначаються Кабінетом Міністрів.

Проте нині відповідна постанова уряду, що регулює початок та закінчення 2024/25 навчального року, ще не видана, тому правових підстав розпочинати новий рік раніше 1 вересня немає.

За словами освітнього омбудсмена, порушенням чинного законодавства є відкликання педагогів з літніх відпусток, що мають тривати 56 днів і зазвичай закінчуються у другій половині серпня.

Також він зазначив, що відкликання педагогів з відпустки заборонено законодавством.

«Чи можна відкликати вчителів з відпустки раніше? Ні, це заборонено законодавством — відповідно до статті 79 Кодексу законів про працю України, відкликати з відпустки можна лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків; для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації. Працівник має надати згоду для відкликання його з відпустки! Початок навчального року під ці причини не підпадає. Тобто відкликати раніше — це порушити трудове законодавство», — акцентував Сергій Горбачов.

Джерело: FB-сторінка Сергія Горбачова

17 липня

МОН визначило категорії абітурієнтів, які можуть вступати без НМТ у 2024 році

Вступна кампанія без результатів НМТ

Накази з основної діяльності: як скласти

В Україні триває вступна кампанія 2024 до вишів. Міністерство освіти визначило категорії абітурієнтів, які можуть взяти участь у конкурсному відборі через індивідуальну співбесіду замість результатів НМТ.

Такі вступники можуть пройти співбесіду з предметів НМТ у закладах вищої освіти. При цьому претендувати як на бюджетні, так і на контрактні місця з можливістю зарахування завдяки отриманій позитивній оцінці.

Згідно з інформацією МОН, до пільгових категорій вступників належать:

  • особи з інвалідністю І та ІІ групи;
  • діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
  • ветерани війни та учасники бойових дій, зокрема ті з них, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової служби);
  • учасники бойових дій на території інших держав;
  • особи, які перебували в полоні або заручниках;
  • особи, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким надали право на прийом без екзаменів до державних вишів за результатами співбесіди;
  • особи, визнані постраждалими учасниками Революції Гідності;
  • особи, які проживають на ТОТ або на територіях, де тривають активні бойові дії.

Зокрема, співбесіди з предметів, які вступники проходять замість НМТ, відбуваються відповідно до програм ЗНО.

Очільник приймальної комісії ЗВО затверджує порядок оцінювання за результатами співбесіди, який має включати критерії оцінювання та структуру оцінки.

Програми співбесід затверджують головами приймальних комісій ЗВО. Вступні випробування не можуть містити завдань, які не вказані у цих програмах. Останні обов'язково повинні бути оприлюднені на вебсайтах вишів. У програмах прописують критерії оцінювання, структуру оцінки і порядок оцінювання підготовленості вступників.

Важливо, що реєстрацію для проходження співбесід замість НМТ для вступу на бакалавра розпочато з 3 липня.

Для вступу на місця державного або регіонального замовлення реєстрація заяв на участь у співбесідах тривала до 10 липня.

Щодо вступу на контракт, то реєструватись для проходження співбесід можна до 18:00 25 липня. 

Співбесіди для вступу за всіма джерелами фінансування триватимуть у межах декількох потоків включно з 8 по 19 липня, для вступу виключно на контракт — до 31 липня.

За інформацією Освіта.юа

16 липня

Як змінилася вартість вищої освіти в Україні?

Плата за навчання у вишах України

Емоційний інтелект: експресивні етюди

Вартість вищої освіти протягом останніх років в Україні зростає. Тому і цьогорічним вступникам, які хочуть здобувати освіту за контрактом, варто очікувати на вищу вартість навчання, ніж була торік.

Найбільше ціни на навчання зростали у 2021 році, а наступного року дещо уповільнилися.

Згідно з результатами аналітиків, студент, який вступив до університету у 2019 році, платив за річний контракт 25 тисяч гривень. У 2020 році вартість зросла на понад 15% — до 28,8 тисячі гривень. З урахуванням щорічного здорожчання контракту у 2023 році навчання коштувало б 40,5 тисячі гривень.

Однак, динаміка зростання відрізняється залежно від вишу та спеціальності. До прикладу, рік навчання на спеціальності «Право» в університеті імені Тараса Шевченка у 2023 році коштував на 3,2 тисячі гривень менше — 62,8 тисячі, а от «Психологія» за рік подорожчала на 20 тисяч гривень — до 50,9 тисячі гривень за перший рік. 

Відповідно до інформації освітнього порталу Education.ua, середня ціна навчання у вишах зросла на 14,4%: з 20,5 тисячі гривень у 2022 році — до 23,5 тисячі гривень у 2023 році.

Окрім того, фахівці виокремили спеціальності, ціни на які зросли найбільше. Неочікуваним лідером рейтингу стала спеціальність «Богослов'я»: середня вартість навчання подорожчала на 13,5 тисячі гривень.

Жодна з найпопулярніших серед абітурієнтів спеціальностей до цього рейтингу не потрапила.

За матеріалами Української правди

16 липня

Стало відомо, коли запустять освітній застосунок «Мрія»

Освітній застосунок "Мрія"

Фізичне та емоційне напруження: як допомогти дітям

Восени 2024 року в Україні планують втілити у життя освітній проєкт «Мрія». Цей застосунок у режимі реального часу допоможе розуміти як функціонує освітня система, як освітні програми й стандарти впливають на дітей.

«На рівні не тільки оцінок, а й соціального самопочуття. Також те, як діти використовують навички і знання у власному житті», — зауважив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров.

Зокрема серед переваг застосунку — можливість будувати індивідуальну освітню траєкторію.

«Розуміючи, що нам цікаво, що ми читаємо, дивимося, навчаємося, які додаткові уроки беремо, система може визначати наступні кроки розвитку. Наприклад, що прочитати, який освітній контент подивитися, де отримати грант», — акцентував міністр цифрової трансформації.

Окрім того, великі обсяги даних допомагають будувати індивідуальні освітні траєкторії для дітей і робити їх більш швидкими й ефективними.

«Завдяки новим методикам Мрії ми оцінюватимемо і м'які навички дітей. Як часто вони виступають на уроках, як проявляють лідерство, наскільки активні. Не просто відстежувати, які оцінки, а й аналізувати софт скіли, які важливі для світу. Це додатковий контакт і точка взаємодії батьків з дітьми», — зазначив віцепрем’єр.

За словами Михайла Федорова, системи освіти повинні стати більш гнучкими й швидкими, реагувати на виклики, які є у світі.

Джерело: Освіторія

16 липня

Долучайтеся до громадського обговорення проєкту щодо оновлення переліку комп’ютерного обладнання в закладах освіти

Комп'ютерне обладнання в закладах освіти

Накази з основної діяльності: як скласти

У Міністерстві освіти і науки висунули на громадське обговорення проєкт наказу «Про затвердження Змін до Типового переліку комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти».

Соціальні групи населення та зацікавлені сторони, на які поширюватиметься дія проєкту: 

  • учасники освітнього процесу, 
  • заклади освіти, 
  • виробники та постачальники комп’ютерного обладнання.

Наразі Україна перебуває під постійними зовнішніми обставинами, які ускладнюють або унеможливлюють фізичне знаходження дітей у закладах освіти (війна, карантинні обмеження тощо), а також із появою можливостей обміну досвідом між учасниками освітнього процесу в міжнародному контексті, набуває важливості дистанційне навчання / зустрічі, що вимагають від комп'ютерних пристроїв можливості підтримувати стабільний відеозв'язок, використання хмарного сховища тощо. 

Саме тому виникає потреба в оновленні вимог до комп'ютерного обладнання для закладів освіти, оскільки за наявними технічними специфікаціями є можливість придбати лише обмежену лінійку девайсів, що не завжди відповідає потребам учасників освітнього процесу, а іноді є занадто дорогим рішенням для конкретного закладу освіти. Відтак, підготовлено проєкт відповідного документу.

Детальніше ознайомитися зі змістом проєкту можна в прикріпленому документі. 

Коментарі, зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту Змін до Типового переліку комп’ютерного обладнання для закладів освіти можна надсилати у довільній формі до 30 липня 2024 року на електронну адресу: [email protected]. Контактна особа для надання консультацій: Тетяна Далєвська, тел. (044) 287-82-51, (044) 287-82-78.

За інформацією МОН

15 липня

Омбудсмен нагадав педагогам про зміни щодо відпусток і їх зарахування до стажу

Зарахування відпусток вчителів до стажу

Накази з основної діяльності: як скласти

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов нагадав педагогам про недавно внесені зміни до законодавства, які стосуються відпусток. І акцентував, що відпустку без збереження заробітної плати до стажу роботи не зарахують.

Як зауважив освітній омбудсмен, з 24 грудня 2023 року час перебування у відпустці без збереження зарплати за сімейними обставинами надають за згодою сторін терміном не більше, ніж на 30 календарних днів на рік.

Проте за словами Сергія Горбачова, відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, яку надають на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру — не зараховують до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (частина 4 статті 26 Закону України «Про відпустки»).

Відпустка без збереження зарплати не може перевищувати більше, ніж 30 днів на рік.

Окрім того, право на щорічну відпустку підвищеної тривалості (56 днів) для вчителів зберігають під час воєнного стану. Однак рішенням роботодавця таку відпустку можуть обмежити до 24 днів.

«Відповідно надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану», — наголосив юрист Олександр Брижак.

Джерело: Освіта24

15 липня

Результати дослідження щодо поширення булінгу в школах

Поширення булінгу в закладах освіти

Протокол засідань команди психолого‑педагогічного супроводу

51,3% опитаних школярів і школярок колись зазнавали булінгу. Серед дівчат цей показник вищий — 55,9%, тоді як серед хлопців він становить 46,2%.

Такі дані зазначено в результатах дослідження «Булінг та толерантність у закладах освіти після 24 лютого 2022 року», яке в листопаді 2023 року — січні 2024 року провели аспірантка Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України Анастасія Мельниченко та доцентка кафедри соціальної роботи та реабілітації Наталя Тілікіна. 

До опитування долучилися 14 728 учнів і учениць віком від 9 до 16 років з усієї України.

Найчастіше респонденти / респондентки вказували, що з ними траплялися неодноразово такі ситуації булінгу (діти могли обрати декілька варіантів відповідей):

  • заклики не товаришувати з ними або іншими друзями — 25,9%;
  • розпуск неправдивих чуток про них — 24,0%;
  • отримання образливих онлайн-повідомлень від інших дітей — 21,4%;
  • зверхній і принизливий відгук про їхню зовнішність — 21,8%;
  • жарти або розповіді анекдотів так, щоб було зрозуміло, що це про мішень булінгу — 18,3%.

Зокрема, 24,7% учнів і учениць вказали, що з 1 вересня 2022 року потерпали від «неодноразового залякування, образ, ізоляції, розпускання чуток тощо, тобто будь-чого, що могло нанести душевний або фізичний біль».

Відповідно до даних аналітиків, найвищий показник булінгу в обласних центрах (34,4%). В інших населених пунктах він становить:

  • 25,8% — у містах районного значення;
  • 24,1% — в інших містах;
  • 25,3% — у сільській місцевості.

У результатах дослідження також зазначається, що з 1 вересня 2022 року від булінгу найчастіше потерпали учні в Києві — 33,7%. А найрідше про випадки цькування за цей період повідомляли учні східних (18%) і південних (22%) областей.

Респонденти й респондентки також розповіли, що їх ображали переважно через:

  • зовнішність — 28,7% (35,2% дівчат та 26,9% хлопчиків);
  • їхню «дивакувату» поведінку (надто активну, надто сором’язливу чи нерішучу, надто несхожу на інших тощо) — 22,6%;
  • їхній світогляд, відмінний від думки інших, — 21,5%;
  • їхні вподобання чи хобі — 18,7 %.

За даними експертів, з початку повномасштабного вторгнення серед учнів спостерігається цькування за мовною ознакою:

  • 8,3% — для російської мови;
  • 6,9% — для української мови.

59,4% опитаних школярів, які зазнавали булінгу, розповіли що зверталися по допомогу, із них 62,4% дівчат і 55,8% хлопчиків.

Дівчата частіше за хлопців зверталися як до батьків (45,8% і 40,6% відповідно), так і друзів та однолітків (23,1% і 11,8% відповідно). До вчителів звертався кожен третій з опитаних учнів, яких цькували (30,1%).

12,4% опитаних учнів і учениць розповіли, що після прохання про допомогу до школи викликали і батьків кривдника, і батьків постраждалого, а 14,7% вказали, що викликали батьків лише однієї сторони.

Окрім того, найефективнішими методами боротьби з булінгом респонденти назвали залучення психолога та запрошення батьків булера й потерпілого.

Відповідно до результатів дослідження, 20% школярів і школярок були свідками цькування, до якого були залучені вчителі або працівники школи (учитель подає приклад, першим обзиваючи дитину або оголошуючи, що дитина «сама винна» в тому, що її цькують тощо). Так:

  • 6,1% вказали, що булінг з боку педагога трапився з ними особисто;
  • 9,9% вказали що це трапилося з однокласником або друзями;
  • 9,1% — чули про такий випадок (він трапився з кимось у школі);
  • 68,7% вказали, що ніколи такого не було;
  • 12,3% — вагалися з відповіддю.

Свідками цькування, до якого були залучені батьки однокласників (наприклад, хтось з батьків публічно висловлюється образливо про дитину або закликав її бойкотувати), були 14,7% респондентів.

За інформацією Освіта.юа

14 липня

У МОЗ опублікували алгоритм дій щодо допомоги під час утоплення

Алгоритм дій щодо допомоги під час утоплення

План роботи на літній період

Улітку, особливо в спеку, чимало дітей — з батьками, опікунами чи самостійно — проводять час біля водойм. Саме тому і дорослим, і дітям важливо пам’ятати про техніку безпеки на пляжі, зокрема у випадку, якщо хтось тоне.

Для цього в Міністерстві охорони здоров’я нагадали порядок дій в подібній ситуації. 

Насамперед потрібно оцінити ситуацію та викликати рятувальні служби (103, 102, 112).

До прибуття кваліфікованої допомоги:

  • за змоги — кинути людині рятувальний засіб;
  • підпливати до того, хто тоне, зі спини, користуючись рятувальним жилетом або засобами, що допоможуть утриматися на воді;
  • якщо людина у воді непритомна — перевернути її на спину, перевірити, чи дихає, якщо так — обережно транспортувати до берега.

Найкращий варіант для транспортування людини до берега — підняти її під пахви зі спини, щоб голова лишалася над водою. Пливти треба спокійно, враховуючи можливість пошкодження шийного відділу хребта.

На березі необхідно перевірити, чи дихає людина, за принципом «чую, бачу, відчуваю»:

  • чи чути дихання людини;
  • чи видно, як рухається її грудна клітка;
  • чи відчувається дихання, якщо наблизити щоку до обличчя людини.

Якщо людина дихає, потрібно:

  • покласти її на спину на рівну тверду поверхню;
  • розігнути голову та вивести нижню щелепу (якщо точно впевнені, що людина не зазнала травм хребта);
  • очистити рот людини від бруду та піску.

Якщо людина не дихає, потрібно:

  • затиснути їй ніс та видихнути повітря в рот до підйому грудної стінки;
  • повторити 5 разів.

Зокрема у відомстві акцентували, що маленьким дітям штучне дихання можна проводити, одночасно вдуваючи повітря в рот і в ніс.

У разі, коли дихання після цих процедур не з’явилося, то необхідно розпочати натискання на грудну клітку:

  • покладіть долоні (одна на одну) на середину грудної клітки постраждалого/постраждалої;
  • випряміть руки в ліктях і натисніть на них вагою власного тіла;
  • зробіть 30 натискань;
  • повторіть два штучні вдихи.

Цикли «30 натискань — 2 вдихи» треба продовжувати до приїзду медиків — або поки людина не задихає самостійно. Якщо людина прийде до тями до прибуття медиків, її потрібно зігріти й не лишати саму.

Для дітей необхідно поміняти співвідношення: «15 натискань — 2 вдихи».

Якщо проводити штучне дихання неможливо, можна робити лише натискання.

За матеріалами МОЗ

12 липня

МОН оголосило про початок проведення розподілу субвенції НУШ

Розподіл освітньої субвенції НУШ

Експертиза цінності документів: як провести

У Міністерстві освіти і науки оголосили про початок проведення розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа».

Це відбувається відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2018 року № 237 (зі змінами). 

Головним розпорядником субвенції є Міністерство освіти і науки України.

Для ефективного розподілу коштів у МОН було створено комісію з  питань розподілу субвенції з державного  бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа». 

Згідно з пунктом 8 Порядку та умов Комісією проводиться збір інформації з використанням програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту» та її аналіз — протягом п’яти робочих днів від дати реєстрації наказу МОН про утворення комісії.

Визначення обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам Комісія здійснює відповідно до критеріїв та за результатами аналізу інформації щодо: 

1. Потреб у забезпеченні необхідним обладнанням навчальних кабінетів природничої галузі освіти (кабінети фізики, хімії, біології, географії, природничих наук) закладів загальної середньої освіти комунальної форми власності, які здійснюють освітній процес відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти в другому циклі середньої освіти (базове предметне навчання) за очною, поєднанням очної та дистанційної форми здобуття освіти, пропорційно кількості 6-х класів в 2023/24 навчальному році за такою формулою: 

  • О1 = С1/загальна кількість 6 класів загалом у країні × загальну кількість 6 класів в області, м. Києві; 

2. Потреб у забезпеченні необхідним обладнанням та меблями навчальних кабінетів закладів загальної середньої освіти комунальної форми власності, які є учасниками всеукраїнського інноваційного освітнього проєкту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» (далі — пілотні заклади освіти), пропорційно кількості пілотних закладів освіти за такою формулою:

  • О2 = С2/загальна кількість пілотних шкіл, які здійснюють освітній процес за очною, поєднанням очної та дистанційної форм здобуття освіти, загалом у країні × загальну кількість пілотних шкіл, які здійснюють освітній процес за очною, поєднанням очної та дистанційної форм здобуття освіти, в області, м. Києві;

3. Потреб у навчальній та навчально-методичній літературі, зокрема її електронних версій та з аудіосупроводом, для учнів та педагогічних працівників пілотних закладів освіти, пропорційно кількості учнів та вчителів пілотних класів за такою формулою:

  • О3 = С3/загальна кількість учнів та вчителів пілотних класів загалом у країні × загальну кількість учнів та вчителів пілотних класів в області, м. Києві; 

4. Потреб у підвищенні кваліфікації педагогічних працівників: керівників, заступників керівників і вчителів закладів освіти, які забезпечуватимуть реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти в другому циклі базової середньої освіти (базове предметне навчання) у 2024/25 навчальному році, пілотних (восьмих) класів, підготовку тренерів-педагогів, надавачів послуг з професійної підтримки та допомоги педагогічним працівникам та оплату їхніх послуг, пропорційно кількості осіб, які потребують підвищення кваліфікації, за такою формулою: 

  • О4 = С4/загальна кількість осіб, які потребують підвищення кваліфікації, загалом у країні × загальну кількість осіб, які потребують підвищення кваліфікації, загалом в області, м. Києві; 
  • О1, О2, О3, О4 — обсяг субвенції, що передається обласному бюджету, бюджету м. Київ;
  • С1, С2, С3, С4 — обсяг субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» за напрямами у 2024 році.

Джерело: МОН

12 липня

Результати дослідження показали як змінилося використання української мови в побуті школярів

Використання української мови в повсякденні

Протокол засідань команди психолого‑педагогічного супроводу

В Україні за останній 2 роки зменшилася кількість учнів і учениць, які вважають українську мову рідною:

  • у 2021–2022 навчальному році про це заявили 82% учнів / учениць;
  • у 2022–2023 навчальному році — 91% учнів / учениць;
  • у 2023–2024 навчальному році — 74% учнів / учениць.

Таку інформацію зазначили голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак і мовний омбудсмен Тарас Кремінь під час презентації результатів моніторингу щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі в закладах загальної середньої освіти у 2023–2024 навчальному році. 

Під час дослідження було опитано понад 7 тисяч учнів і учениць 8–11–х класів із 85 шкіл у міській і 36 шкіл у сільській місцевості.

Детальніше ознайомитися з презентацією результатів дослідження можна в прикріпленому документі. 

За словами мовного омбудсмена, попри статистичні показники, попит на українську мову незмінний. Однак, цьогоріч дослідження охопило більшу кількість респондентів з акцентом на міську місцевість.

«Адже відомо, що міська агломерація традиційно є епіцентром збільшення російськомовного компонента. Тому потрібно працювати в містах, щоб захистити право дітей на освітній процес державною мовою», — роз’яснив Тарас Кремінь.

Як зауважили в ДСЯО, після початку повномасштабної війни спостерігалося збільшення вживання української мови в освітньому процесі. Однак у минулому навчальному році — реакція дещо зворотна. У службі такі дані пов’язують з тим, що зменшилася частка старшокласників, батьків і вчителів, які вважають українську мову рідною.

Відповідно до даних аналітиків, майже половина опитаних учнів і учениць вказала, що послуговується українською мовою в усіх сферах життя. Щоправда, частина школярів і школярок, які вважають українську рідною, вдома спілкується російською. Цей показник найбільший на сході країни — 38%.

Зокрема, у звіті йдеться про те, що цьогоріч зменшилася кількість учнів і учениць, які під час уроків та перерв спілкуються між собою лише українською мовою:

  • 41% респондентів говорять винятково українською під час перерв (49% у 2022–2023 навчальному році);
  • 50% — під час уроків (58% у 2022–2023 навчальному році);
  • 33% під час перерв розмовляють як українською, так і російською мовами / переважно російською мовою (21% у 2022–2023 навчальному році);
  • 20% під час уроків підтримують розмову між собою як українською, так і російською мовами / переважно російською мовою (14% у 2022–2023 навчальному році).

Традиційно найбільше дітей, які послуговуються українською мовою під час уроків і перерв, на Заході — 74%, на Сході цей показник становить 17%.

Згідно із результатами моніторингу, якщо в школі діти активніше використовують державну мову, то за її межами (у колі друзів та вдома) цей відсоток знижується:

  • менше ніж 40% учнів та учениць спілкуються суто українською;
  • 20% — як українською, так і російською мовами однаковою мірою.

Чинниками, що стримують використання української мови, діти назвали звичку спілкуватися недержавною мовою (33%) та мову спілкування в сім’ї (20%).

Також зменшення використання української мови підлітками спостерігається і в інтернеті. Частка старшокласників, які спілкуються українською в мережі, зменшилася на 6% порівняно з минулим навчальним роком — з 55% до 49% відповідно. Так само зменшилася кількість учнів, які послуговуються лише українськомовним контентом — з 43% до 32%.

Проте кількість старшокласників, які оцінюють свій рівень володіння мовою як вільний, за даними дослідження, за останній рік зросла на 5%.

Однак 15% учнів та учениць, які в повсякденному житті використовують переважно російську, під час опитування зазначили, що російськомовному співрозмовнику відповідатимуть українською. Імовірно, так діти демонструють свою національну ідентичність.

За інформацією ДСЯО

11 липня

Роз'яснення МОН про формати навчання дітей-ВПО та школярів на ТОТ

Дистанційне навчання дітей-ВПО та на ТОТ

Фізичне та емоційне напруження: як допомогти дітям

Міністерство освіти і науки України розробило проєкт наказу № 850 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних ЗЗСО в умовах воєнного стану в Україні». Останніми тижнями про нього ширилося багато чуток. Зокрема, щодо навчання учнів-ВПО та школярів, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Саме тому в МОН опублікували детальні роз’яснення щодо наказу та його статусу. 

Насамперед важливо зазначити, що на сьогодні наказ не затверджений, а отже, не набув чинності.

Раніше документ було відправлено на погодження центральним органам виконавчої влади, а також обласним департаментам освіти і науки. Крім того, МОН провело низку непублічних робочих зустрічей з громадськими організаціями та ОВА для обговорення проєкту наказу.

«Продовжуємо працювати з регіонами, щоб адаптувати наказ до потреб областей. Уже надійшло чимало важливих пропозицій, які опрацьовуємо. Після спільних обговорень і напрацювань буде внесено зміни до проєкту наказу та передано його на затвердження», — зауважили в освітньому відомстві.

Як пояснили в міністерстві, проєкт документа є одним з інструментів комплексної політики «Школа офлайн». Вона передбачає, щоб якомога більше дітей повернулися до очного навчання там, де це дозволяє безпекова ситуація.

«Запровадження дистанційного формату навчання під час пандемії та його продовження після початку повномасштабної війни були вимушеними та вкрай важливими кроками, які допомогли нам зберегти систему освіти. Але дистанційна освіта не може бути довгостроковою стратегією для держави. Як показують міжнародні дослідження, очна освіта — це можливість ефективніше та якісніше здобувати не лише знання в конкретних дисциплінах, а й поглиблювати м’які навички», — повідомили в МОН.

Зокрема, у міністерстві зауважили, що забезпечення якісної освіти для школярів і школярок вимагає відповідних рішень. Тому МОН готове підтримувати громади на кожному з етапів цих змін.

Ще одним питанням проєкту є освіта учнів і учениць, які мешкають на тимчасово окупованих територіях України.

Як акцентували в Міністерстві освіти і науки, для дітей, які не можуть навчатися очно, — на ТОТ і за кордоном — залишатиметься варіант дистанційної освіти. Адже для таких учнів і учениць важливо створити безпечні умови та зберегти їхні зв’язки з українською системою освіти.

«Ми запропонуємо індивідуальний підхід із педагогічним патронажем, коли вчителі, знаючи ситуацію конкретної дитини, формують під неї графік навчання, застосовуючи дистанційні технології. Оскільки діти на ТОТ не можуть повноцінно відвідувати дистанційні уроки за однаковим розкладом з дітьми, які перебувають на контрольованій території. Проте зв’язок учня з учителем є вкрай важливим», — зазначили у міністерстві.

Наразі на ТОТ перебуває приблизно 1,6 мільйона українських дітей, із них 615 тисяч — шкільного віку.

Окрім того у МОН наголосили, що зараз важливо для всіх категорій українських школярів і школярок запропонувати освіту, яка відповідає їхнім потребам та умовам. Тому:

  • для дітей, які навчаються дистанційно й не мають доступу до очної освіти, важливо будувати сховища й забезпечувати їх автобусами для підвезення до шкіл з укриттями;
  • для дітей зі статусом ВПО пріоритетами мають бути якість освіти й соціалізація на новому місці;
  • для дітей за кордоном головними є якість освіти, соціалізація та можливість здобувати українську освіту.

«МОН виступає за безпеку, збереження зв’язку з дітьми на тимчасово окупованих територіях та за кордоном і відновлення доступу до якісної очної освіти. У центрі всіх змін — діти та їхнє майбутнє», — підкреслили у відомстві.  

Окрім того, у МОН працюватимуть над:

  • впровадженням програми підтримки вчителів;
  • створенням кадрового резерву вчителів з виплатою середньої заробітної плати й підготовкою їх для роботи на деокупованих територіях (спільно зі Службою зайнятості України);
  • створенням єдиного порталу вакансій учителів;
  • забезпеченням індивідуального супроводу кар’єрними консультантами.

За матеріалами МОН