Що нового

Демотивованість учня: ознаки та рекомендації

59% опитаних 15-річних учнів і учениць в Україні хоча б раз запізнилися до школи протягом останніх двох тижнів (що передували тестуванню). Утім, український показник не надто перевищує середні дані в інших країнах — 48%.

Такі дані зазначено у звіті з результатами міжнародного дослідження соціально-емоційних навичок ДоСЕН.

Опитування проводилося в 2023 році та до нього долучилися 15-річні школярі та школярки з 16 країн і місцевостей світу.

Відповідно до отриманих результатів дослідження, понад третина українських школярів і школярок протягом останніх двох тижнів прогулювала уроки:

• 37% учнівства пропустили окремі заняття;
• 36% — щонайменше один день навчання.

Як підтримати підлітка у кризовій ситуації: 10 порад

Проте ці показники також не набагато відрізняються від середніх даних, які аналітики отримали від учнів і учениць в інших країнах-учасницях ДоСЕН. Таким чином, 29% школярів за кордоном пропускали уроки без поважної причини, а 31% — прогулювали один або більше днів навчання.

Дослідження показало, що 15-річні учні й учениці в Україні, які краще володіють соціально-емоційними навичками, за їхніми словами, рідше запізнюються й прогулюють школу.

Тому найбільше на це впливає розвиток навичок контролю над емоціями й довіри.

За матеріалами НУШ

Відвідування ЗДО без організації харчування: як оформити

1 травня відбулася розширена нарада щодо удосконалення фінансово-економічних механізмів упровадження реформи шкільного харчування, головою якої був заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків. 

До наради також долучилися представники Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Міністерства аграрної політики та продовольства, Державної служби статистики, Антимонопольного комітету України, ДУ «Професійні закупівлі», ДП «Прозорро», Офісу першої леді України, Команди реформи шкільного харчування.

Під час заходу було обговорено:

• питання нижньої межі вартості харчування в закладах освіти, 
• погодження з чинним законодавством документації щодо закупівлі продуктів харчування, 
• пропозиції щодо перегляду типових штатних нормативів та умов оплати праці працівників харчоблоків,
• удосконалення правового механізму закупівлі послуг фабрики-кухні.

Зокрема, заступниця міністра економіки України Надія Бігун презентувала можливості державної підтримки реформи шкільного харчування в межах проєкту «Зроблено в Україні».

Також учасники підтримали реалізацію Стратегії реформи шкільного харчування, яку започаткувала перша леді Олена Зеленська. Стратегія сприяє організації якісного повноцінного здорового харчування в закладах освіти України.

Джерело: МОН

Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

Однією з ключових умов для отримання фінансування на будівництво та ремонт укриття стало наявність проєктно-кошторисної документації (ПКД). Всі громади, які претендували на цьогорічну субвенцію, зобов'язані були внести проєктну документацію в систему DREAM, щоб мати можливість взяти участь у конкурсі.

Громади, які не отримають кошти на облаштування захисних споруд у школах, зможуть залучити їх від міжнародних партнерів або донорів, подавши проєкт на платформу DREAM. Проте важливо мати проєктно-кошторисну документацію на укриття.

У квітні Міністерство освіти спільно з партнерами презентувало проєкти повторного використання, спрямовані на спрощення розроблення ПКД. Ці проєкти можна адаптувати під особливості кожного закладу освіти, що дозволить здешевити розроблення проєктно-кошторисної документації та економити час

Всі проєкти у вільному доступі на платформі «Моя Фортеця», яка є головним помічником для створення безпечних освітніх просторів. Необхідно обрати пункт «Хочу укриття», після чого перейти у розділ «Садочки» або «Школи». Оприлюднені проєкти пройшли експертизу, мають фіксовану вартість і готові до використання.

Укриття закладів освіти: хто має доступ

КМУ вніс зміни до Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку. Підготували для вас шпаргалку з підказками.

СКОРИСТАТИСЯ ШПАРГАЛКОЮ

Завдяки підтримці Представництва Дитячого фонду ООН UNICEF Ukraine та Buffett Foundation, тепер доступні 8 готових проєктів, а також 7 проєктів двоповерхових укриттів у школах та дитячих садочках. Розроблена документація враховує потреби дітей і відповідає новим державним будівельним нормам.

Громади, обравши той проєкт, який їм підходить, зможуть скоротити час на розроблення ПКД до 1-1,5 місяця й витрачати кошти лише на геологічні роботи з привʼязкою до конкретної місцевості. У масштабах країни йдеться про 2 млрд грн економії та стандартизацію підходів для будівництва укриттів у всій Україні.

Після адаптації проєктів до потреб закладу освіти громади можуть подаватися на платформу DREAM для залучення коштів від міжнародних партнерів чи приватних інвесторів. Тому важливо вже зараз вносити проєкти з ремонту або будівництва захисних споруд у систему, навіть якщо ви не отримали цьогорічну державну субвенцію.

Саме тому команди Міністерства освіти і науки та DREAM продовжують навчати й надавати консультації та підтримку регіонам на всіх етапах щодо подання заявки. Зокрема, за кожною областю закріплено менеджера, який працює з громадами й обласними адміністраціями впродовж усього періоду подання заявок.

Базові інструкції щодо реєстрації та подання заявки на платформу можна переглянути за посиланням. Якщо є запитання, то потрібно перейти в телеграм-чат «Моя Фортеця».

За інформацією МОН

Автономізація фінансів ЗДО: розв’язуємо робочі ситуації

Міністерство освіти і науки України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку спільно розробили Рамку фінансових компетентностей для дітей та молоді (від 5 до 18 років). Цей документ має стати концептуальною основою для формування державної політики у сфері підвищення рівня фінансової грамотності молодого покоління.

Фінансову освіту варто починати ще з дошкільного віку, – вважають у МОН. Що раніше дитина почне опановувати фінансові знання та навички, то простіше їй буде у майбутньому ухвалювати зважені та ефективні фінансові рішення, а також бути фінансово успішною. З найменшого віку діти дізнаватимуться, що таке гроші, у чому їхня цінність, як планувати витрати та заощаджувати кошти.

Також у Рамці фінансових компетентностей увагу зосереджено на питаннях фінансової безпеки. Діти дошкільного віку мають розуміти ризики втрати грошей чи цінних речей, а також усвідомлювати небезпеку, пов'язану із шахраями та незнайомцями, що цікавляться фінансовими питаннями.

На основі цього документа МОН спільно з Національним банком розроблять спеціальну програму з фінансової грамотності для дошкільнят та впровадять у дитячих садочках.

Джерело: МОН

Як підтримати підлітка у кризовій ситуації: 10 порад

З 1 травня 2024 року в Україні стартує пілотування освітньої онлайн-платформи «ПОВІР» (назва — акронім від Подолання Освітніх Втрат I Розривів) для підтримки учнів і учениць, які зіткнулися з викликами у навчанні.

Таку інформацію зазначив голова Ради ГО «ЕдКемп Україна» й член Консультативної ради з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти Олександр Елькін під час презентації платформи й результатів дослідження ДоСЕН.

Як він зауважив, нині у дітей через життєві обставини сьогодення було втрачено мотивацію вчитися та дізнаватися щось нове. Проте дорослі повинні усвідомлювати, що час дитинства обмежений.

«Тому маємо стояти на сторожі щастя і мрій наших дітей. Ми віримо в їхній успіх, і найголовніше — завдяки платформі “ПОВІР” допомагаємо повірити українським ученицям і учням у власні сили, у здатність долати виклики, удосконалюватися та досягати успіху», — підкреслив голова Ради ГО «ЕдКемп Україна».

«ПОВІР» — це безплатна платформа, де учні середніх і старших класів зможуть навчатися за підтримки педагогів, які пройшли спеціальну підготовку. Взаємодія відбуватиметься в безпечному, дружньому й гейміфікованому онлайн-просторі, з увагою до унікальних потреб кожної дитини та розвитку її академічних і життєвих навичок.

За словами керівника Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Колебошина, пілотування проєкту триватиме до кінця 2024 року й охопить 2 000 школярів і школярок із 7, 9 і 11 класів закладів освіти України.

Протягом цього етапу в учнів і учениць буде можливість «підтягнути» три шкільні дисципліни:

• математику;
• українську мову;
• англійську мову.

Демотивованість учня: ознаки та рекомендації

У 2024 році проєкт буде націлений на подолання освітніх втрат і розривів у найбільш вразливих категорій учнів і учениць. Зокрема, йдеться про дітей:

• з родин внутрішньо переміщених осіб;
• які знаходяться на деокупованих територіях або таких, де велися / ведуться бойові дії;
• які виїхали з України через війну;
• які мають інвалідність;
• захисників і захисниць України;
• у яких хтось із рідних загинув через війну;
• які перебувають на стаціонарному лікуванні або отримують реабілітаційну допомогу;
• сиріт і тих, які позбавлені батьківського піклування;
• які мешкають у селищах / селах / поселеннях і потребують підтримки;
• які мешкають у містах / обласних центрах і потребують підтримки.

Як зазначив Сергій Колебошин, магістральна ідея впровадження системи “ПОВІР” полягає в тому, що всі діти без винятку здатні подолати освітні втрати.

«У назві зашитий стійкісноорієнтований підхід, який говорить: “У людини є всі ресурси для подолання навіть дуже складних викликів”. Українці й українки доводять це щодня. “ПОВІР” — це про безумовну віру в кожну дитину», — акцентував він.

АКТУАЛЬНЕ У РУБРИЦІ ЗАПИТАННЯ/ВІДПОВІДІ

• Чи долучати до особових справ подяки та грамоти
• Як вести протокол батьківських зборів у школі
• Як оформити копії документів для особової справи
• Хто відповідальний за продукти харчування

Модель навчання на платформі поєднуватиме «спринти» й «марафони»:

• Обравши «Спринт», діти отримають швидку допомогу з поточними викликами, як-от домашнє завдання чи підготовка до контрольних, а після перших успіхів, за бажанням, зможуть зануритися в глибшу роботу в одному з трьох предметів, націлену вже на подолання втрат у навчанні.
• «Марафон» передбачатиме серію зустрічей з учителем (до 10 зустрічей по 60 хвилин) в індивідуальному або груповому (до 6 осіб) форматі.

Зокрема, навчання проходитиме в ігровій формі. Учні й учениці зможуть встановлювати рекорди, долаючи різні виклики. За це вони отримуватимуть відзнаки та накопичують віркоїни (своєрідну валюту «ПОВІР»). Віркоїни потім можна буде обміняти на брендовані подарунки або задонатити тим, хто потребує підтримки під час війни.

До проєкту залучено 90 тренерів / тренерок і СЕН-педагогів, яких підтримуватимуть 15 методистів і методисток проєкту.

За словами директора із питань освіти й навичок OECD і засновника дослідження PISA Андреаса Шляйхера, згідно з даними міжнародних досліджень, учні, працюючи з педагогами, які їх підтримують і розуміють, у чому кожна окрема дитина може вдосконалюватися, показують кращі академічні результати. Саме тому, на його думку, важливо, що в проєкті «ПОВІР» зробили наголос на особистих взаєминах учня й учителя.

«Навчання — це про взаємини. Учнівство будує свої взаємини з вчителями й вчительками, з якими вони навчаються. Відомо й доведено, що учнівство навчається краще в тих класах, і з тими вчителями й вчительками, яких вони люблять. […] Це не тільки про навчання в часи кризи, це також про майбутнє освіти», — наголосив засновник дослідження PISA.

Джерело: НУШ

Як впоратися з емоційними складнощами: поради

За 2022 рік кількість учнів, які вивчали російську мову в школах, зменшилася в понад 100 разів. Зокрема, у вересні 2021 року їх було 454,8 тисячі, а восени 2023 року — 4 тисячі. Наразі в Україні залишилося три школи, де російську мову викладають як окремий предмет.

Таку інформацію зазначено у звіті мовного омбудсмена Тараса Кременя про дотримання мовного закону в різних сферах діяльності за 2023 рік.

Відповідно до даних, у 2023-2024 навчальному році в Україні працюють 12 352 закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО). У 12 155 з них (98,4%) навчання відбувається винятково державною мовою. Так, українськомовні школи охоплюють 99,1% усіх учнів і учениць, що становить 3 834 708 осіб.

Проте, ще 447 школярів (0,01%) продовжують навчатися російською мовою на рівні із державною. У 2022-2023 навчальному році таких було 1 362.

Зокрема, за минулий рік кількість учнів і учениць, які вивчають російську мову як окремий предмет, скоротилася ще у 5 разів — до 768.

Усього у 2023 році на адресу мовного омбудсмена надіслали 27 звернень щодо порушення мовного законодавства в закладах освіти:

• 9 — із Києва;
• 6 — із Дніпропетровської області;
• 4 — з Одеської області;
• 3 — з Харківської;
• 2 — зі Львівської;
• по 1 — з Волинської, Житомирської та Миколаївської областей.
  
  Укриття закладів освіти: хто має доступ

  

  КМУ вніс зміни до Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку. Підготували для вас шпаргалку з підказками.

  СКОРИСТАТИСЯ ШПАРГАЛКОЮ

Як зазначається у звіті, у ЗЗСО міста Берегове (на Закарпатті), навчаються 648 дітей ромської національності, 645 з яких опановують шкільну програму не румунською і не українською, а угорською мовою.

Окрім того, станом на 20 липня 2023 року на підконтрольній Україні території працювало 10 863 заклади дошкільної освіти.

У них українською мовою виховували понад 99% дошкільнят від загальної кількості (927 144 дитини).

Найбільше дітей, які здобувають освіту мовами національних меншин у Закарпатській та Чернівецькій областях:

• угорською мовою виховують 10% від усіх дітей у садочках Закарпатської області;
• румунською мовою — 12% від усіх дітей у садочках в Чернівецькій області.

Виховний процес для близько 500 дошкільнят відбувається іншими мовами. 

Як йдеться у звіті омбудсмена, 33,9% дітей дошкільного віку не відвідують садочки. У їхньому випадку є ймовірність домінування російської мови.

Також згідно з опитуванням громадської організації «Спільномова», яке проводили в ЗДО Києва:

• 15% дітей активно використовують українську мову;
• 65% належать до змішаної групи;
• 20% малюків не розуміють українську мову.

Упродовж 2023 року мовному омбудсмену надіслали 7 скарг на порушення мовного законодавства закладами дошкільної освіти.

За інформацією НУШ

Демотивованість учня: ознаки та рекомендації

1 травня в Києві відбувся захід «Формування в учнівства життєвих навичок як нагальна умова для надолуження прогалин у навчанні», під час якого презентували результати дослідження навичок майбутнього в учнівства й новий проєкт із подолання освітніх втрат. Організаторами події була громадська організація «ЕдКемп Україна» за підтримки Міністерства освіти і науки.

Минулого року Україна вперше взяла участь у міжнародному дослідженні соціально-емоційних навичок (ДоСЕН), проведеному ГО «ЕдКемп Україна» у співпраці з Державною службою якості України. Близько 5 тисяч дітей з 19 регіонів взяли участь у цьому дослідженні, результати якого стали репрезентативними для більшості регіонів України.

За результатами опитування, у старшокласників менше розвинені навички мотивації, довіри, оптимізму й упевненості, ніж у молодших учнів. Водночас молодші діти гірше вміють співпереживати й демонструють нижчі показники толерантності, відповідальності, креативності та допитливості. Загалом добре сформовані соціально-емоційні навички позитивно впливають на успішність і мотивацію до навчання.

Як зауважив засновник досліджень PISA і ДоСЕН, директор Директорату освіти та навичок ОЕСР Андреас Шляйхер, саме інвестиція в розвиток соціально-емоційних навичок у воєнні та повоєнні часи може не тільки підтримати освіту, учнівство, батьківство, педагогів, а й стати ресурсом стрімкого розвитку освіти.

АКТУАЛЬНЕ У РУБРИЦІ ЗАПИТАННЯ/ВІДПОВІДІ

• Чи долучати до особових справ подяки та грамоти
• Як вести протокол батьківських зборів у школі
• Як оформити копії документів для особової справи
• Хто відповідальний за продукти харчування

«Уперше таке масштабне дослідження стосувалося не академічних знань, а саме м’яких навичок. І це не менш важливий фокус. Концепція Нової української школи передбачає формування компетентностей, водночас маємо ще чимало роботи, щоб остаточно перейти від парадигми завчання інформації до аналізу, рефлексії та креативності. Вдячний партнерам за те, що участь України в дослідженні стала можливою. Спільно працюємо над розвитком нашого людського капіталу», — акцентував міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Детальніше ознайомитися з результатами дослідження можна в прикріпленому документі. 

Окрім того, для розвитку м’яких навичок і подолання освітніх втрат експерти презентували платформу «ПОВІР». Її створено для підтримки учнівства, що зіткнулося з викликами в навчанні. На платформі діти зможуть «підтягнути» математику, українську та англійську мови в ігровому форматі.

«Розуміємо, що через різні життєві обставини, у яких зараз опинилася фактично кожна українська дитина, мотивація вчитися і дізнаватися щось нове, можливо, губиться серед інших викликів. Проте ми, дорослі, маємо усвідомлювати, що час дитинства обмежений, тому маємо стояти на сторожі щастя та юних мрій наших дітей. Ми віримо в їхній успіх, і найголовніше — завдяки платформі «ПОВІР» допомагаємо повірити українським ученицям і учням у власні сили, у здатність долати виклики, удосконалюватися та досягати успіху», — зауважив голова Ради ГО «ЕдКемп Україна» Олександр Елькін. 

Апробація «ПОВІР» триватиме до кінця 2024 року й охопить 2000 дітей. Учні й учениці встановлюють рекорди, долаючи виклики, за що отримують відзнаки та накопичують віркоїни (валюту ПОВІР), щоб потім обміняти їх на брендовані подарунки або задонатити тим, хто потребує підтримки під час війни. Модель навчання поєднує «спринти» й «марафони» — два формати роботи учнівства з тренерами і тренерками з предметів, які спираються на коротко- і довготривалу мотивацію.

За матеріалами МОН

Ігри-знайомства для дітей

Для дітей від 3 до 10 років і їхніх батьків вийшли 5 мультсеріалів в українській озвучці, які можна подивитися всією родиною.

Усі мультфільми доступні для перегляду на дитячому ютуб-каналі «Бробакс». 

Для дітей і дорослих доступні мультсеріали:

• «ТОТО 2» (10 серій): режисер — Олег Маламуж, авторка сценарію — Ірина Маламуж;
• «Сімон» (52 серії, Франція);
• «Маленький Бу» (12 серій): режисер — Дмитро Лісенбарт, автор сценарію — Віталій Хало;
• «Яся та її робот» (8 серій): режисерка — Анна Розенгурт, автор сценарію — Роман Розенгурт;
• «Портал пригод» (8 серій): режисерка — Ліза Тарасова, авторка сценарію — Марина Островська.

Наприклад, у другому сезоні українського мультсеріалу «ТОТО» наймолодші глядачі (від 2 років) вирушать у веселу подорож лісовим садочком разом із песиком Тото та його друзями. У цікавому й ігровому форматі малюки зможуть дізнатися про:

• безпеку під час воєнного стану;
• толерантність до інклюзії;
• державну символіку України;
• важливість взаємопідтримки й багато іншого.

Навчайте через гру: дидактичні ігри з дітьми раннього віку

Роботу з дитиною раннього віку педагогам слід не вибудовувати за принципом розвитку окремих психічних процесів, а скеровувати на загальне, максимально різнобічне ознайомлення малюка зі світом предметів, людей і взаємин.

ПОРАДИ ЕКСПЕРТА

Для юних глядачів і глядачок від 3 до 6 років також доступна українськомовна версія відомого французького мультфільму «Simon» («Сімон»). Головним героєм мультсеріалу є кролик Сімон, який разом зі своєю родиною робить цікаві відкриття, досліджуючи навколишній світ. Під час пригод Сімон вчиться дружби, підтримки, а також розвиває уяву й творчість.

«Маленький Бу» — це український мультфільм-мюзикл для дітей від 3 років. Він розповідає про пригоди веселого та незвичайного монстрика. Разом із друзями — Солею та Славком — Бу відкриває для себе нові речі й радісно співає пісні.

У нових серіях, герої дізнаються:

• як піклуватися про тварин;
• про необхідність гігієни;
• про важливість щеплень і багато іншого.

У мультфільмі «Яся та її робот» енергійна й непосидюча Яся разом із батьками та своїм папугою живе в космічному мегаполісі. Вона пристрасно полюбляє пригоди й має рожевий летючий борд. Однак, в один день у Ясі з’являється няня. І не просто няня, а справжня няня-робот.

Ще одним мультсеріалом для дитячої аудиторії став «Портал пригод». Рая Горностай живе в чудовій норі поблизу Чорнобиля, має розкішне хутро й навіть справжню суперсилу. Здавалося, що ще треба для щастя? Звісно ж, справжні друзі… Якось Рая познайомилася з трьома «двоногими створіннями»: Лесиком, Іванкою й Максом. І саме в цей момент її життя кардинально змінилося. Рятуючись від хитрого Браконьєроса, компанія відкриває секретний портал пригод, який переносить героїв у різні епохи.

Окрім того, щочетверга діти та дорослі можуть послухати «Казки на ніч», які озвучили відомі українські актори, письменники й теле- та радіоведучі.

Джерело: Суспільне

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

Наповнюваність класів початкової школи в Україні має обмежуватись 24 учнями. Відповідна норма набуде чинності 1 вересня 2024 року.

Таку інформацію зазначив експерт з питань освіти Центрального офісу реформ Сергій Дятленко.  

Насамперед така норма вказана у Законі «Про повну загальну середню освіту». Її застосовуватимуть, зокрема, щодо набору до 1 класу.

Як зауважив освітній експерт, інші класи початкової школи не переформовуватимуть.

«Згадана норма добре лягає для населених пунктів зі значною кількістю майбутніх першокласників. Якщо раніше 86 першачків розділяли на 3 класи, то тепер це вже буде 4 класи. І це ОК», — акцентував Сергій Дятленко.

Проте, якщо в селі на сьогодні всього 26 першачків, то створювати 2 неспроможні класи складно.

«Серйозним обґрунтуванням є можлива міграція контингенту під час війни. Думаю, що ділити на 2 класи варто, якщо кількість учнів стабільно більша ніж 28», — наголосив освітній фахівець.

За інформацією Сергія Дятленка, експерта з питань освіти Центрального офісу реформ

Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

Литва планує до кінця 2024 року побудувати шість підземних шкіл в Україні. Вони будуть розташовані у прифронтових регіонах нашої країни.

Таку інформацію зазначив очільник литовських програм Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс.

Уже розпочато роботу над великим проєктом у прифронтових регіонах України. Таким чином будуть створені безпечні для воєнного часу школи-укриття. 

«Укриття ж у мирний час можуть використовуватися як багатофункціональні приміщення — спортивні, розважальні тощо», — зауважив Артурас Жарновскіс.

Зокрема, йдеться про конкретні локації в шести регіонах. Це:

• Миколаївська;
• Одеська;
• Запорізька;
• Сумська;
• Чернігівська області.

Місце для шостого об’єкта ще не визначено. Найімовірніше, за словами Жарновскіса, це буде Харківська область.

«В названих регіонах ми починаємо будувати великі школи-бомбосховища. Це будівництво "з нуля", в місцях, де раніше укриттів, на жаль, не було. Безпекові умови в таких підземних приміщеннях передбачатимуть антирадіаційний захист», — акцентував представник Литви.

На його думку, такі школи з’являться в Україні вже цього року. 

За матеріалами Укрінформ

Експертиза цінності документів: як провести

У Міністерстві освіти і науки спільно з Мінцифрою опублікували відповіді на поширенні питання користувачів щодо відображення документа про освіту в застосунку Дія та коли потрібно звертатися до закладу освіти.

1. Якщо диплом / свідоцтво / атестат наявний у Реєстрі документів про освіту ЄДЕБО, але не відображається в застосунку Дія. Це може статися через розбіжності в реєстраційному номері облікової картки платника податків (РНОКПП) у Дії та даних документа про освіту. У такому разі необхідно звернутися до закладу освіти, що видав документ, для оновлення даних.

Можна перевірити наявність документів у Реєстрі ЄДЕБО за посиланням. 

2. Якщо в застосунку відображається неповна чи некоректна інформація щодо документа про освіту, також потрібно звернутися до відповідного закладу освіти.

3. Документ не відображається через помилку в даті народження під час його замовлення. Тут є два варіанти: звернутися зі сканкопіями документа, що посвідчує особу, і документа про освіту до закладу освіти або написати на пошту Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» ([email protected]) із накладанням КЕП.

Перелік документів, які не відображаються в застосунку Дія:

• документи про наукові ступені та вчені звання;
• інформація про випускників військових закладів освіти;
• дипломи про перепідготовку до 01.01.2016;
• документи про освіту, видані поліграфічним способом до 2000 року.

Джерело: МОН

Демотивованість учня: ознаки та рекомендації

Випускники не повинні закінчувати школу у майже 19 років. Якщо вже й втілювати у життя реформу старшої школи, то додати один рік потрібно «знизу».

Таку тезу висловив ексочільник Українського центру оцінювання якості освіти та доктор педагогічних наук Ігор Лікарчук.

Як він зауважив, у країнах Європи діє 12-річна система освіти. Проте навчання дітей починається уже з 3–5 років.

Зокрема якість освіти залежить від мотивації здобувати якісні знання. Також важливим чинником є продуктивна робота вчителя.

«Ми чи не єдина країна в Європі, в якій немає 12-річки. Але при цьому сором'язливо мовчимо, що в інших країнах відлік 12 років розпочинається із 3,4,5 років. Щоб випускники не закінчували 12-річку в дітородному віці», — зазначив ексочільник УЦОЯО.

Він також нагадав, що свого часу також наполягав на тому, аби діти йшли до школи на рік швидше, ніж є зараз.

«Це також дуже важливий мотиваційний чинник: чи варто дитину віддавати до школи, яку вона закінчить майже у 19 років», — акцентував Ігор Лікарчук.

За інформацією OBOZ.UA

Експертиза цінності документів: як провести

Відбувся перший хакатон Future Simple Hack, для якого зібралося понад 180 талановитих фахівців із різних куточків України. Їх спільною метою було зробити вивчення англійської мови доступнішим. Подія відбулася в межах мовної програми Future Perfect.

Експерти хакатону сформували 20 різнопланових команд, до складу яких увійшли кваліфіковані розробники, дизайнери, аналітики, маркетологи, AI-спеціалісти, лінгвісти та викладачі. Протягом 175 годин учасники змагалися між собою, пропонуючи найкращі рішення в межах одного з двох напрямів:

• створення інструменту на основі штучного інтелекту для підвищення доступності наявних освітніх ресурсів для користувачів з інвалідністю (AI-челендж);
• розроблення продукту з мультимодальними навчальними матеріалами для вивчення англійської мови (EdTech-челендж).

За результатами першого хакатону переможцями стали наступні команди:

• Re:JAM: учасники презентували платформу, керовану штучним інтелектом, яка передбачає автоматичне створення навчальних матеріалів і вправ, чат-асистента для практики англійської в різноманітних ситуаціях, а також інтерактивний словник із тематичними словниковими наборами, на базі яких формуються завдання і фіксується прогрес користувача;
• Ed Talk: учасники запропонували інтерактивну навчальну платформу для поліпшення рівня англійської через спілкування з AI-персонажами, адаптованими до індивідуальних потреб;
• Native Future: учасники представили кросплатформений продукт із таким функціоналом: картки зі словами, чат ШІ для практики мови, актуальні статті для різних рівнів знання англійської для практики читання, правила з граматики.

Всі учасники цих команд зможуть долучитися до освітніх ресурсів від Projector та ITVDN, курс на вибір від SET University, персональну менторську сесію з карʼєрного розвитку від SKELAR, а також технічний супровід розроблення інклюзивного продукту від спеціалістів Access Lab.

Окрім того, роботу учасників супроводжували 18 досвідчених менторів у сферах EdTech та AI. Для визначення переможців члени журі оцінювали представлені проєкти за такими критеріями: інноваційність та ефективність запропонованих рішень, рівень технічної складності їхньої реалізації, дизайн інтерфейсу, зручність навігації та взаємодії для користувачів з інвалідністю. 

За матеріалами МОН

Як сформувати безпечне і здорове освітнє середовище

Курс з управління БПЛА з’явиться в усіх школах на тимчасово окупованих територіях України з 1 вересня 2024 року. Навчання відбуватиметься в спеціалізованих гуртках, проте, відвідувати їх має кожен учень.

Ймовірно, що через брак викладачів на ТОТ, до навчання залучатимуть російських військових. 

«Як бачимо, спектр зухвалих злочинів росії тільки збільшується. Тепер, окрім залучення дітей до виробництва зброї, окупанти ще й готуватимуть малолітніх до ймовірного виконання бойових завдань», — зауважили в Центрі національного спротиву.

Зокрема, у ЦНС вважають, що такі дії окупаційної влади суперечать міжнародним нормам, адже це порушує право неповнолітніх на невтручання у війну та на захист від військового використання.

Джерело: Центр національного спротиву

Атестаційні листи: алгоритм роботи

В українських закладах освіти проходить основний етап третього циклу загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти.

Цього разу в моніторингу взяли участь понад 12 тисяч учнів 4-х класів з 408 шкіл у 19 областях та місті Києві.

Під час моніторингу школярі виконують тестові завдання із читання, математики та природничо-наукових дисциплін (курс «Я досліджую світ»), а також відповідають на запитання анкети.

Проте один учень виконує завдання лише з одного із зазначених предметів.

Зокрема, анкети заповнюють вчителі, які навчають цих учнів. 

Передбачається, що за отриманими результатами моніторингу можна буде визначати рівень сформованості читацької, математичної та природничо-наукової компетентностей учнівства, яке завершує здобуття початкової освіти.

Окрім того, аналіз результатів дозволить визначити зв’язок успішності четвертокласників із різноманітними чинниками шкільного та позашкільного середовища.

Нагадаємо, що цьогорічний цикл моніторингу є третім, а перші два цикли було проведено у 2018 та 2021 роках відповідно.  

За інформацією Освіта.юа

Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати

Міністерство освіти і науки розробляє модель майбутньої мережі закладів профільної середньої освіти в Україні.

Таку інформацію зазначив заступник міністра освіти і науки Дмитро Завгородній під час зустрічі робочої групи реформи МОН. 

Насамперед мережа профільних закладів освіти має бути погоджена на рівні всіх областей та громад.

Мета моделювання — бачення того, якою має бути мережа закладів освіти. 

«Наприклад, побачити всі заклади освіти, які у 2027-28 роках залишаться початковими школами, гімназіями, і де будуть ліцеї академічного спрямування, заклади профтехосвіти, коледжі», — зауважив заступник очільника МОН.

За його словами, таким чином у МОН будуть розуміти, скільки закладів освіти потрібно побудувати, скільки підлягають оптимізації, які треба ліквідувати, скільки та які об'єднати, а яким закладам необхідно змінити статус.

Нині в міністерстві працюють з 9 пілотними регіонами, які вже спроєктували свою мережу закладів освіти. До кінця літа планується провести таку роботу для інших областей.

За інформацією МОН, планування мережі академічних ліцеїв є соціально-чутливим питанням та потребує суспільного консенсусу.

Актуальне

• Алгоритм дій під час повітряної тривоги
• Атестація педагогів: розв'язки ситуацій

Як зазначив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків, МОН планує провести низку зустрічей, щоб обговорити ті проблеми, які є в закладах освіти, та можливість їхнього розв’язання.

«Упровадження профільної середньої освіти, створення академічних ліцеїв потребують об'єктивної дискусії. Усі зміни в роботі закладів загальної середньої освіти буде погоджено з відповідними центральними органами та органами місцевого самоврядування. Крім академічних ліцеїв, невіддільною частиною профільної середньої освіти є також професійні коледжі. Вони мають функціонувати синхронно», — акцентував заступник керівника очільника відомства.

Передбачається, що з впровадженням реформи учні зможуть обирати напрям навчання, курси та предмети, а школи проводитимуть профорієнтаційну роботу.

Мережа ліцеїв має забезпечити вибір профілів для учнів із сіл і маленьких міст. Це можуть бути або багатопрофільні ліцеї, або кілька ліцеїв із різними профілями на доступній відстані.

Учні, які поблизу не матимуть ліцеїв, повинні мати можливість доїжджати на навчання або проживати в пансіонах при ліцеях.

З вересня 2025 року розпочнеться перехід до пілотування реформи, яке триватиме до липня 2027.

Зокрема, з 2027 року в Україні планують розпочати впровадження реформи профільної середньої освіти. На цьому етапі мають запрацювати всі академічні ліцеї.

Джерело: Освіта.юа

ХОЧУ НА ВЕБІНАР

Під час вебінару дізнаєтеся: 

• яка структура і зміст наказів з основної діяльності
• яких норм дотримувати в оформленні наказів
• яких помилок уникати в роботі з наказами
• як контролювати виконання наказів

Лектор:

Підвищення заробітної плати-2024

Кілька місяців тому міністр освіти і науки України Оксен Лісовий анонсував підвищення зарплати педагогам з січня та з квітня 2024 року. Тому вчителі очікували на збільшення оплати праці.

Зі свого боку в Міністерстві освіти і науки надали роз’яснення щодо того, чи зросла зарплата освітян з 1 квітня. Проте не все так просто.

Як зазначили в освітньому відомстві, підвищення зарплат бюджетникам мало відбуватися у межах загального підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду і відповідної зміни усієї єдиної тарифної сітки.

Зокрема, відповідне рішення ухвалює уряд за поданням Міністерства економіки України. Тому відповідне детальне роз’яснення необхідно запрошувати саме в Мінекономіки. 

Відомо, що підвищення зарплат освітянам було передбачено у Пояснювальній записці до проєкту Державного бюджету України на 2024 рік та передбачили видатки на «встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС з 1 січня 2024 року у розмірі 3195 гривень, а з 1 квітня 2024 року — 3600 гривень».

Однак у Кабінеті Міністрів України не ухвалили цей проєкт постанови у вищевказаному вигляді. Ухвалена від 12 січня 2024 року постанова КМУ «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» встановлює таке: «Посадові оклади (тарифні ставки) з 1 січня 2024 року розраховують, зважаючи на розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду 3195 гривень».

Джерело: Освіторія

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

97% українських вчителів використовують під час уроків винятково державну мову, а 92% продовжують спілкуватися з учнями й ученицями українською на перервах.

93% педагогів спілкуються з батьками школярів і школярок державною мовою. Проте у спілкуванні з колегами по роботі цей відсоток менший — 88% вчителів говорять винятково українською.

Такі дані зазначено в результатах моніторингу щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі в закладах загальної середньої освіти, яке у 2022–2023 навчальному році провела Державна служба якості освіти.

Детальніше ознайомитися з результатами дослідження можна в прикріпленому документі. 

Згідно із статтею 7 Закону України «Про освіту», у закладах освіти мовою освітнього процесу є державна мова, тобто українська. Використання державної мови є обов’язковим під час проведення навчальних занять, за винятком предметів, які, викладаються іноземними мовами або мовами корінних народів і національних меншин.

Відповідно до результатів опитування батьків, 93% переконані, що освітній процес у школах, де навчаються їхні діти, відбувається державною мовою. У 2021–2022 навчальному році цей відсоток становив 87%.

Зокрема, з 2022 року помітним також є збільшення використання вчителями українськомовних навчальних матеріалів під час підготовки до занять. У 2021–2022 навчальному році 82% педагогів послуговувалися винятково українськомовними матеріалами, а у 2022–2023 цей показник зріс до 93%.

Водночас кількість освітян, які використовували російськомовні матеріали, зменшився з 4% до 0% у відповідний період.

Окрім того, у звіті зазначається, що за спостереженнями 75% вчителів, більшість учнів / учениць між собою на уроках спілкуються тільки державною мовою, що свідчить про суттєве переважання україномовного середовища. Проте 3% опитаних педагогів зауважили, що школярі послуговуються як українською, так і російською.

Однак 49% опитаних учнів / учениць стверджують, що говорять з однокласниками під час перерв винятково українською, а 58% — під час уроків.

Минулого року 45–46% батьків учнів і учениць оцінювали рівень знань своїх дітей з української мови та української літератури як середній, а 38–41% — як високий.

За інформацією НУШ

Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий та голова правління Суспільного мовлення Микола Чернотицький підписали меморандум про партнерство.

Метою цього документа є поширення освітнього контента Суспільного серед закладів освіти в Україні та за кордоном.

«Діти повинні знаходити джерела — і цим джерелом може бути вчитель, який має розуміти, як відповісти на це запитання, як його правильно сформулювати. Тут у пригоді може стати різноманітний контент, що стосується як історичних подій, так і загалом соціально-політичного контексту. Тому ми з великою вдячністю розпочинаємо це партнерство», — зауважив очільник освітнього відомства Оксен Лісовий.

Як зазначив Микола Чернотицький, Суспільне готове адаптувати відео та аудіоматеріали під потреби школярів для максимальної доступності інформації.

«Серед наших пріоритетів цього року — напрацьовувати освітню концепцію мовлення. У нас уже є концепція дитячого та підліткового мовлення, є концепція мовлення з тематики національних меншин. Активно розвивається диджитал-напрям дитячого мовлення, який очолює Юлія Дичук. На ютуб-каналі «Бробакс» є контент як для дошкільної аудиторії, так і підлітків. Анімаційні серіали, пізнавальні експлейнери, аудіоказки. Науково-розважальне шоу для підліткової аудиторії «Колайдер» отримує дуже схвальні відгуки», — акцентував голова Суспільного мовлення.

За словами міністра освіти і науки, окремий фокус увагу потрібно приділити дітям за кордоном. Потрібно зберегти їхній зв’язок з Україною. Тому часом короткий фільм на ютубі може зіграти в цьому більшу роль, аніж тривалий цикл занять. Це також важливий напрям роботи Міжнародної української школи, яка перебуває на стадії перезавантаження. 

«І завдання тут стоїть не лише працювати з українськими дітьми, які виїхали внаслідок війни, а й взаємодіяти з діаспорою. І для цього також потрібен відповідний контент», — наголосив Оксен Лісовий.

Джерело: МОН

Підвищення заробітної плати-2024

Восени минулого року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував підвищення зарплат освітянам приблизно на 21% у 2024 році. 

За словами голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, підвищення мало відбутися у 2 етапи в межах зростання мінімальної заробітної плати:

• з 1 січня — на 10%;
• з 1 квітня — ще на 12%.

Проте очікуваного підвищення в квітні так і не відбулося. 

Відповідно до роз’яснень від Мінекономіки, підвищення заробітних плат освітян заклали в Пояснювальній записці до проєкту Державного бюджету України на 2024 рік. У документі, зазначено про «встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС:

• з 1 січня 2024 року в розмірі 3 195 гривень;
• з 1 квітня 2024 року — 3 600 гривень».

Як зауважив юрист Олександр Брижак, підвищення також передбачили в проєкті постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Проте в Кабінеті Міністрів України ухвалили цей проєкт постанови зі змінами. Так, у затвердженому 12 січня 2024 року варіанті вказано:

«Посадові оклади (тарифні ставки) з 1 січня 2024 р. розраховуються, виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду 3 195 гривень».

Таким чином йдеться лише про перший етап (1 січня 2024 року), а отже, підвищення посадового окладу освітян і освітянок з 1 квітня 2024 року не відбулося.

За матеріалами Освіторія

Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати

18 квітня в Міністерстві освіти і науки України відбулася робоча зустріч щодо законодавчого забезпечення реформи профільної середньої освіти.

У травні цього року заплановано проведення громадських обговорень реформи профільної середньої освіти, що передбачають зустрічі представників Міністерства освіти і науки України, експертів Проєкту DECIDE з управлінцями освіти в регіонах. Планування мережі академічних ліцеїв є одним із найважчих та соціально-чутливих питань та потребує суспільного консенсусу, розуміння необхідності змін та узгодження з громадами.

«Ми плануємо провести низку зустрічей, щоб обговорити ті проблеми, які є в закладах освіти, та можливість їхнього розвʼязання. Упровадження профільної середньої освіти, створення академічних ліцеїв потребують об'єктивної дискусії. Усі зміни в роботі закладів загальної середньої освіти буде погоджено з відповідними центральними органами та органами місцевого самоврядування. Крім академічних ліцеїв, невіддільною частиною профільної середньої освіти є також професійні коледжі. Вони мають функціонувати синхронно», — зауважив заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків.

Головною метою реформи профільної середньої освіти є індивідуальний підхід до освіти в старшій школі та наближення її до потреб кожного. Учні зможуть обирати напрям навчання, курси та предмети, а школи проводитимуть якісну профорієнтаційну роботу. Для цього, потрібно змінити зміст освіти, підходи до організації освітнього процесу, а також створення нової ефективної мережі.

АКТУАЛЬНЕ У РУБРИЦІ ЗАПИТАННЯ/ВІДПОВІДІ

• Чи долучати до особових справ подяки та грамоти
• Як вести протокол батьківських зборів у школі
• Як оформити копії документів для особової справи
• Хто відповідальний за продукти харчування

Зокрема мережа ліцеїв має бути такою, щоб забезпечити вибір профілів для учнів із сіл і маленьких міст. Це можуть бути або багатопрофільні ліцеї, або кілька ліцеїв із різними профілями на доступній відстані. Тож учням, поблизу домівок яких не буде ліцеїв, потрібно мати можливість доїжджати на навчання і/або проживати в пансіонах при ліцеях.

Під час зустрічі експерти обговорювали такі показники наближеності ліцеїв: 30 кілометрів до закладу освіти для підвезення учнів і проживання при закладі освіти, 10 кілометрів — для щоденного добирання.

Також учасники обговорили важливість врахування демографічної ситуації. Оскільки щороку чисельність учнівства в закладах освіти буде зменшуватися, потрібна зміна мережі закладів освіти. Згідно з демографічними даними з 2030 року до ліцеїв і коледжів вступатиме значно менша кількість дітей, ніж буде випускатись. Це вплине на заклади освіти в регіонах. Тобто період з 2027 року до 2032 буде перехідним, коли шкіл буде більше, ніж їх залишиться потім.

Окрім того, планування реформи профільної освіти становить 10 років. 

Наразі у МОН розпочато роботу над пілотуванням профільної середньої освіти. Зокрема, 25 шкіл з усієї України першими розроблятимуть й апробуватимуть нові освітні моделі, щоб згодом надавати рекомендації щодо впровадження реформи в усіх закладах освіти країни.

З вересня 2025 року розпочнеться перехід до широкомасштабного пілотування, який триватиме до липня 2027. Будуть дібрані пілотні заклади освіти, у яких апробуватимуть різні моделі, з яких оберуть одну або дві найбільш ефективні.

У 2027 році заплановано впровадження реформи профільної середньої освіти. На цьому етапі вже запрацюють всі академічні ліцеї.

Джерело: МОН

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

Львівський IT Кластер утретє проведе IT Future Conf 2024 — найбільшу в Україні профорієнтаційну конференцію, присвячену сфері інформаційних технологій. 

Ця подія покликана допомогти учням старших класів, вступникам і вчителям інформатики дізнатися більше про перспективи ІТ-освіти та кар'єри у сфері.

На конференції 10 спікерів галузі розповідатимуть про найактуальніші професії майбутнього та роботу в ІТ-індустрії. Учасники дізнаються про тенденції в Living with Tech, Data Science, Artificial Intelligence, Cybersecurity, UI/UX Design, Electronics та Robotics.

Актуальне

• Алгоритм дій під час повітряної тривоги
• Атестація педагогів: розв'язки ситуацій

Спікери заходу — Наталія Макарчук (Sombra), Євген Горовий (IT-Jim) та Олег Шишкін (N-iX) — поділяться секретами успішного старту кар'єри в ІТ, розкажуть про застосування штучного інтелекту та роль технологій у розвитку мистецтва. 

Зокрема школярі-вихованці Малої академії наук розкажуть про створення власних інноваційних проєктів — каркасного екзоскелету та безлопатевого вітрогенератора.

Конференція проходитиме 15 травня в гібридному форматі. 

Учасники отримають сертифікати, а вчителі інформатики після тестування — сертифікати з кількістю годин від Львівського ІТ Кластера та Львівського національного університету імені І. Франка.

Долучитися до конференції можна безкоштовно, попередньо зареєструвавшись за посиланням. 

За інформацією МОН

Як підтримати підлітка у кризовій ситуації: 10 порад

В Україні учнів і учениць 5-11 класів навчатимуть прав дитини згідно з Європейською соціальною хартією. У межах проєкту розробили спеціальний навчальний урок, який отримав офіційний гриф Міністерства освіти і науки України.

Таку інформацію зазначили автори ініціативи — Асоціація інноваційної та цифрової освіти. 

Для проведення уроку з прав дитини для школярів учителі повинні будуть пройти спеціальний курс підвищення кваліфікації.

Наразі деякі школи вже впроваджують такі факультативні заняття з квітня 2024 року. Найближчим часом до проєкту долучаться ще 3 000 педагогів і 10 000 учнів та учениць з усіх регіонів України.

За словами голови Офісу Ради Європи в Україні Мачея Янчака ініціатива отримала схвальні відгуки й підтримку від європейських держав.

Навчальний урок має сформувати в учнів:

• обізнаність у своїх соціальних правах, закріплених в Європейській соціальній хартії;
• первинні навички захисту своїх прав та залучення до правозахисної діяльності, спрямованої на імплементацію європейських соціальних стандартів в України.

«Лише знаючи свої права, можна запобігти їх порушенню і боротися за їх дотримання, а тому реалізація такого проєкту є вкрай важливою для кожного українця, особливо для молодого покоління», — акцентував омбудсмен з прав людини Дмитро Лубінець.

За матеріалами Укрінформ

Як підготуватися до уроку за допомогою нейромереж

Про це розповів Андрій Ковальов, засновник ГО «Спільномова», на своїй сторінці у Facebook. 

Так, в листопаді-грудні «Спільномова» розробили, протестували, а з січня 2024 почали впроваджувати в школах нову методику вимірювання не лише активного словникового запасу, а й розуміння почутого учнями 1-2 класів в школах Києва.

«Розуміння почутого є однією з основних компетентностей для початкової школи, від цього залежить ефективність навчання вцілому», – зазначив Андрій Ковальов.

Попередні дослідження, які у тестовому режимі проводили у садочках у листопаді-грудні 2023 року, засвідчили, що 85% 5-річних дітей Києва знають українську мову на недостатньому рівні.

«В середньому діти в 1 класі не розуміють 40% від почутого від модератора, 65% (2/3) від всіх дітей не розуміють більше 50% почутого, 29% (майже 1/3) не розуміють більше 75% почутого», - зазначає Андрій Ковальов.

Автори дослідження припускають, що така ситуація з (не)розумінням почутого на уроках значною мірою є причиною низьких результатів українських учнів в PISA-2022 (41% 15-річних підлітків не опанували читання з розумінням на базовому рівні).

Він зауважив, що «Спільномова» продовжує вимірювання мовного середовища в садочках та школах Києва, а все більше закладів освіти ініціюють такі вимірювання у себе.

Джерело: засновник ГО «Спільномова» Андрій Ковальов

Підтримка особистісного здоров'я: акценти

19 — 20 квітня відбулась стратегічна сесія за участю Міністерства освіти і науки, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства соціальної політики, провайдерів послуг і громадськості.

Метою цієї події було узгодження плану дій з розвитку сімейноцентричної системи супроводу дітей, які народилися з порушеннями функціонування через травми чи хвороби.

Представником МОН у стратегічній сесії стала заступниця міністра Євгенія Смірнова. Разом із колегами з інших відомств вона визначила отримувачів допомоги, зони відповідальності органів влади, точки входу в кожну із систем та можливі підходи до координації між послугами різних сфер. 

Навчайте через гру: дидактичні ігри з дітьми раннього віку

Роботу з дитиною раннього віку педагогам слід не вибудовувати за принципом розвитку окремих психічних процесів, а скеровувати на загальне, максимально різнобічне ознайомлення малюка зі світом предметів, людей і взаємин.

ПОРАДИ ЕКСПЕРТА

Також учасники стратсесії окреслили континуум життя дитини від перинатального віку до повноліття та наповнили його відповідними послугами з фокусом на розвиток, соціалізацію та залучення родини.

Окрім того, під час заходу було визначено пріоритетні напрями подальшої роботи, механіки взаємодії між відомствами та наступні кроки з формування системи сімейноцентричної підтримки дітей з порушеннями розвитку. 

Як зауважили в освітньому відомстві, створення інтегрованої системи догляду та допомоги передбачає переосмислення старих і напрацювання нових моделей медичних, освітніх і соціальних послуг, аби зробити їх простими, зрозумілими, доступними, ефективними та родиноцентричними.

За інформацією МОН

Індивідуальний навчальний план: чи обов'язково складати

23 квітня в другому читанні Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті». Цей закон є важливою складовою комплексної трансформації системи вищої освіти.

Таким чином студенти зможуть навчатися за індивідуальними освітніми траєкторіями за допомогою міждисциплінарних освітніх програм. Закон уможливлює модель «вступу на галузь» через міждисциплінарну освітню програму, яка передбачає вибір конкретної спеціальності не одразу, а після одного або півтора року навчання в університеті. Також на бакалаврському рівні з’являться міждисциплінарні освітні програми (у межах галузі або міжгалузеві), які відповідатимуть конкретним запитам регіонів, роботодавців.

Нововведенням для студентів стане те, що вони зможуть скористатися гнучкішими темпами і зберегти строки навчання. Студенти контрактної форми зможуть самостійно визначати тривалість навчання в університеті: закінчити 4-річну бакалаврську програму за три роки або поєднувати навчання з роботою і завершити необхідні 240 кредитів ЄКТС за 6-8 років.

Зокрема, учасники академічної мобільності зможуть визнати результати навчання, здобуті у формальній, неформальній та інформальній освіті. Це особливо актуально для тих студентів, які поєднують навчання в українських ЗВО та за кордоном. Для цього буде створено відповідний Порядок.

Щодо змін для закладів вищої освіти, то:

• університети отримають більшу автономію й зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення встановлених стандартом компетентностей з нерегульованих спеціальностей, що наближає українську систему вищої освіти до європейських стандартів. Вибіркових дисциплін стане більше.

Зауважимо: стандарти вищої освіти оновлюватимуть упродовж наступних місяців, у них з’явиться більше вибірковості, що допоможе збільшити конкуренцію в університетах. Відтепер викладачі інноваційних курсів отримають більше можливостей, а студенти — вищу якість освіти.

• для таких регульованих спеціальностей, як право, медицина, правоохоронна діяльність тощо, будуть детально визначені вимоги до компетентностей та результатів навчання. Для цих спеціальностей передбачено державні кваліфікаційні іспити.

Джерело: МОН

Як впоратися з емоційними складнощами: поради

Для українців і українок вийшов новий епізод подкасту для зміцнення ментального здоров’я «Простими словами». 

У новому випуску Маріель Буке, американська психологиня й керівниця центру психічного здоров’я та досліджень «Розірви коло травми», розповіла прості техніки розслаблення, які допомагають довгостроково покращити психічне здоров’я.

Ознайомитися та прослухати випуск подкасту можна за посиланнями:

• на Apple Podcasts;
• на Google Podcasts;
• на SoundCloud;
• на Spotify;
• на YouTube.

За словами фахівчині, у людини не буває поганих чи хороших емоцій, вони лише передають інформацію про те, як ми сприймаємо світ і людей навколо. Емоції можуть показати, що найбільше болить, у яких ситуаціях людина відчуває себе найбільш вразливою та куди треба найперше спрямувати свою увагу.

Дихальні техніки проти тривоги й панічних атак

Якщо зібрати усі дихальні техніки, які дають змогу зменшити тривогу й зупинити панічну атаку. Візьміть їх на озброєння.

ЕФЕКТИВНІ ТЕХНІКИ

Проте тривалий стрес, який постійно отримують українці й українки в умовах війни, може сприяти «застряганню» в надмірних емоційних реакціях, які:

• здатні зруйнувати стосунки людини;
• заважають людині рухатися обраним життєвим шляхом;
• виснажують людину ментально та фізично.

Для того, щоб допомогти собі у разі складних емоційних станів, психологиня радить використовувати три прості тілесно орієнтовані техніки:

• спокійне дихання протягом п’яти хвилин (щонайменше хвилини): повільні вдихи й видихи — ефективний спосіб знизити надмірну емоційну реакцію;
• розгойдування з боку в бік: коли ми розгойдуємо своє тіло, це стимулює реакцію розслаблення, адже нагадує заколисування;
• мугикання низьким голосом: глибокий, низький тон допомагає розслабитися та заспокоїтися (не потрібно робити довго, достатньо однієї пісні).

Як зауважила Маріель Буке, такі прості дії перепрограмовують наш мозок, і в довгостроковій перспективі наше тіло запам’ятовує цей стан емоційної безпеки й спокою. Вона також наголосила, що важливою є регулярність кроків самозцілення, а не час виконання.

«Достатньо витратити п’ять хвилин на глибоке дихання чи 60 секунд на розслаблення в перервах між робочими зустрічами, але робити це щодня», — акцентувала фахівчиня.

За інформацією МОЗ

Підвищення заробітної плати-2024

Нині в Україні діє застаріла система оплати праці працівників освіти. Через це заробітна плата невисока. У 2024 році вчителям обіцяють підвищити суму нарахувань.

Як зауважив міністр освіти і науки Оксен Лісовий, на освіту з держбюджету у 2024 році виділили понад 170 млрд грн. Ці кошти підуть на зарплату вчителів.

Актуальна система оплати праці освітян передбачає маленьку базову ставку та купу надбавок. Таким чином, на розмір вчительської заробітної плати впливає:

• посадовий оклад;
• надбавка за вислугу років;
• надбавки за класне керівництво;
• надбавка за престижність посади;
• винагорода за сумлінну працю;
• допомога на оздоровлення у разі надання щорічної відпустки;
• надбавки за перевірку зошитів.

Щодо доплати за перевірку зошитів, то вона наступна:

• у 1-4 класах шкіл загальної середньої освіти — 15%;
• з математики — 15%;
• з іноземної мови/креслення/технічної механіки (конструювання) — 10%;
• з мови та літератури — 20%.

За словами очільника МОН, при підвищенні мова іде про освітню субвенцію. В освітній субвенції основний обсяг коштів іде на зарплату вчителів. Так, освітня субвенція у 2024 році була збільшена на 15,5 млрд грн.

АКТУАЛЬНЕ У РУБРИЦІ ЗАПИТАННЯ/ВІДПОВІДІ

• Чи долучати до особових справ подяки та грамоти
• Як вести протокол батьківських зборів у школі
• Як оформити копії документів для особової справи
• Хто відповідальний за продукти харчування

Цьогоріч підвищення заробітної плати відбуватиметься у 2 етапи:

• 1-й етап — з 1 січня заробітна плата підвищується на 10%;
• 2-й етап — з 1 квітня заробітна плата підвищується на 12,6%.

Відповідно до статистичних даних, найнижчий посадовий оклад на 2023 рік отримує молодий вчитель без стажу роботи — 5 699 грн. До цієї суми також додаються надбавки:

• надбавка за вислугу років — 627 грн (10% для молодих вчителів);
• надбавка за класне керівництво — 1 300 грн;
• надбавка за престижність праці — 1 254 грн;
• надбавка за гарну працю — 522 грн;
• надбавка на допомогу на оздоровлення (у разі надання щорічної відпустки) — 522 грн.

Тому середня заробітна плата молодого вчителя без стажу становить 10 574 грн.

Зокрема, розмір зарплати вчителя І категорії в Україні (6 567 грн + надбавки) — 12 906 грн.

Щодо заробітної плати вчителя вищої категорії, то в 2023 році вона становила 7 001 грн, а з усіма доплатами та надбавками — 13 759 грн. 

Розмір заробітної плати директора закладу ЗСО — (8 679 грн + надбавки) — 16 102 грн.

Як зазначив очільник освітнього відомства, з січня 2024 року середня  зарплата буде — 14 тис. грн, а з квітня — близько 16 тис. грн. Мінімальна заробітна плата буде становити приблизно 9 тис. грн.

Також протягом 2024-2025 років МОН планує запустити пілотний проєкт оплати праці нового формату в 500 школах.

За матеріалами Факти

Формувальне оцінювання: способи та інструменти залучення учнів

Українські школярі, які навчатимуться у старших класах, проходитимуть початкову загальновійськову підготовку.

Така норма передбачена в оновленому проєкті закону щодо удосконалення системи початкової загальновійськової підготовки, що зареєстрований у парламенті. 

Мета цього нововведення — приведення у відповідність чинних законів України щодо визначення поняття системи підготовки, що здійснюється шляхом вивчення навчального предмета «Захист України».

Таким чином початкова загальновійськова підготовка школярів проходитиме для формування у громадян первинних загальновійськових знань і спеціальних компетентностей стосовно оборонної свідомості, ознайомлення громадян з місцем і роллю громадянина у зв’язку з усвідомленням свого обов’язку щодо збройного захисту України.

Заплановано, що схвалення законопроєкту сприятиме розвитку початкової загальновійськової підготовки як основи підготовки громадян України до національного спротиву.

Зі свого боку Парламентський комітет з питань молоді та спорту рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт щодо удосконалення системи початкової загальновійськової підготовки.

Джерело: Osvita.ua