Методики та тести, що допоможуть визначити рівень мотиваційної готовності до шкільного навчання
 | з’ясувати, чи сформувалася в дитини внутрішня позиція школяра. |
| Інструкція | Оцінка та інтерпретація результатів дитини |
|---|---|
| Чи хочеш ти йти до школи? | Майже всі діти дають ствердну відповідь на ці запитання, тому вони не інформативні. Якщо дитина хоче йти до школи, то зазвичай не погоджується залишитись ще на рік в дитячому садку або вдома |
| Чи хочеш ти ще на один рік залишитися в дитячому садку (вдома)? | |
| Які заняття тобі найбільше подобалися в дитячому садку (вдома)? Чому? | Запитання дають змогу дослідити пізнавальний інтерес дитини, рівень її розвитку |
| Чи любиш ти, коли тобі читають книжки? | |
| Ти сам просиш, щоб тобі почитали книжку? | |
| Які книжки найулюбленіші? Назви їх | |
| Чому ти хочеш йти до школи? | Якщо бажання йти до школи не пов’язане зі змістом навчальної діяльності чи зміною соціального статусу — дитина не готова до школи. Про це можуть свідчити висловлювання на кшталт «Мені набридло в дитячому садку», «Я не хочу спати після обіду» |
| Якщо тобі щось не вдається, ти прагнеш завершити це завдання чи полишаєш його? | Завдяки запитанню можна дізнатися, як дитина ставиться до труднощів |
| Чи подобається тобі шкільне приладдя? | Якщо дитина не бажає стати школярем, її задовольняє ситуація, коли можна користуватися шкільним приладдям й при цьому не ходити до школи |
| Уяви, що ти можеш користуватися шкільним приладдям і при цьому не ходити до школи. Чи був би ти задовольним? Чому? | |
| Якби ти зараз грав із друзями у школу, ким ти хотів би бути — учителем чи учнем? | Якщо дитина бажає навчатися, то у грі в школу вона зазвичай обирає роль учня, а також довшу тривалість «уроку», щоб більше займатися навчальною діяльністю |
| Коли ти граєш у школу, чого ти хочеш — щоб урок був довшим чи перерва? Чому? |
 | дослідити, як дитина ставиться до шкільного навчання, чи сформувалася в неї внутрішня позиція школяра. |
 | По черзі поставте дитині п’ять запитань. Відповіді фіксуйте у бланку. |
| |
Оцінка результатів дитини. Варіанти відповіді «а» відображають, що дитина орієнтується на змістові аспекти навчання у школі, тож оцініть їх у 2 бали. Варіанти відповіді «б» оцініть в 1 бал, оскільки вони свідчать про те, що дитина орієнтується переважно на формальні атрибути навчальної діяльності. За варіанти відповіді «в» ставте 0 балів, оскільки вони свідчать про те, що дитина орієнтується на позашкільні види діяльності.
Відтак порахуйте кількість балів, які набрала дитина:
- 9—10 балів — у дитини сформовані навчально-пізнавальна орієнтація, внутрішня позиція школяра й позитивне ставлення до школи загалом;
- 5—8 балів — інтереси дитини спрямовані переважно на зовнішні атрибути навчання у школі, внутрішня позиція школяра лише починає формуватися;
- 0—4 бали — дитину не цікавить шкільне навчання, у неї не сформована внутрішня позиція школяра.
 | зрозуміти внутрішню позицію дитини щодо школи. |
 | «Уяви місто, в якому існують лише дві школи. Я по черзі називатиму ознаки, за якими вони відрізняються, а ти маєш вибрати, у якій зі шкіл хочеш навчитися». Читайте твердження зліва направо й позначайте ті, які вибрала дитина. Не обмежуйте час для відповіді. |
Насамкінець змоделюйте дитині ситуацію: «А тепер уяви, що мама сказала: «Ти в мене ще маленький, напевно, тобі буде складно робити уроки й вставати рано вранці. Залишся в дитячому садку ще на рік, а потім підеш до школи». Що б ти відповів? (Пауза. Дитина відповідає.) Якщо твій знайомий запитає: «Що тобі подобається в школі найбільше?», — як ти йому відповіси? | |
Оцінка результатів дитини. За кожну правильну відповідь нарахуйте 1 бал, неправильну — 0 балів. Порахуйте кількість балів. Якщо дитина набрала 5 і більше балів, у неї сформована внутрішня мотиваційна позиція ставлення до школи.
 | визначити, наскільки в дитини розвинені соціальна поведінкова компетентність та комунікативні навички. |
 | «Уважно прочитайте запропоновані твердження та оцініть, наскільки вони притаманні дитині, поставивши позначку у відповідній чарунці». Цю методику можна запропонувати як вихователям, так і батькам дитини. |
| |
Оцінка результатів. Проаналізуйте, скільки оцінок перебувають у зоні +2…+1 й визначте, рівень розвитку соціально-поведінкової компетентності дитини:
- слабкий — 15—20% оцінок;
- середній — 30—50% оцінок;
- достатній — 50—75% оцінок;
- високий — 75—80% оцінок.
 | з’ясувати, які мотиви домінують у мотиваційній сфері психіки дитини. |
 | Запросіть дитину в кімнату, де заздалегідь розкладіть на столі звичайні іграшки, й запропонуйте розглянути їх. Через 1 хв запропонуйте дитині послухати казку. Читайте нову, цікаву казку, яку дитина раніше не чула. На кульмінаційному фрагменті зупиніться й запитайте, чого дитина наразі хоче більше — погратися іграшками чи дослухати казку. |
 | «Чого ти зараз хочеш більше — погратися іграшками, що є в кімнаті, чи дослухати казку?». |
Оцінка результатів дитини. Якщо в дитини переважають пізнавальні інтереси, вона прагнутиме дізнатися закінчення казки. Якщо, навпаки, ігрові — дитина віддасть перевагу грі.
 | дослідити уявлення дитини про себе. |
 |
|
Оцінка результатів дитини. Кількість якостей, які назвала дитина, свідчить про те, наскільки різнобічні її уявлення про себе. Якщо дитина назвала якості, які характеризують її у різних видах діяльності та ситуаціях, то її уявлення про себе диференційовані. Також, висловлювання дитини дають змогу оцінити, наскільки усвідомлені й критичні її судження про себе.
Підготувала Людмила Терещенко,
старший науковий співробітник Інституту психології
імені Г. С. Костюка НАПН України, канд. психол. наук, Київ
- Файл №1 3.76 МБ
